Поява інтернету скорегувала особливості поведінки дітей та дорослих. Якщо раніше треба було говорити з дітьми про їх безпеку на вулиці, громадських місцях, школі, то тепер виникає необхідність захисту школярів під час перебування в інтернеті. Більш того, нерідко захисту потребують і дорослі.
Робота, спілкування, розваги, новини, покупки – все це перейшло до онлайну. Це дуже зручно, але багато хто вважає, що це ще й дуже небезпечно, адже у мережі на нас чатують злодії, шахраї, хакери тощо.
Та все не так страшно. Знаючи основні правила поведінки в інтернеті, ви зможете вберегти себе та рідних. Про це і поговоримо на вебінарі.
План вебінару:
З якими онлайн-небезпеками ми можемо зіштовхнутися?
Які помилки найчастіше допускають користувачі?
До чого може призвести необачність в мережі?
Як дорослим захистити себе?
Що потрібно знати про онлайн-небезпеки, які чатують на дитину, та способи захисту від них.
Анонс тематичного конкурсу для дітей від проекту «На Урок».
Кому це буде корисно:
Менеджерам освіти будь-якого рівня (заступники директорів, директори шкіл, методисти), учителям-предметникам, вихователям шкіл-інтернатів, класним керівникам, соціальним педагогам, батькам учнів та самим учням.
З'явилася чудова можливість розмістити власну розробку з будь-якого предмету на сайті проекту «Всеосвіта» та отримати за це безкоштовне свідоцтво про публікацію, яке буде мати унікальний номер. Офіційна реєстрація кожного документа який видається в рамках проекту «Всеосвіта» (ТОВ «Всеосвіта» офіційно зареєстрована на території України «ЕРДПОУ» 41526967). Перевірити офіційність документу можна за посиланням, ввівши номер виданого документу.
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт і отримайте офіційні документи від проекту «Всеосвіта» БЕЗКОШТОВНО (необхідна лише проста реєстрація). Після розміщення Ваших авторських методичних розробок на сайті «Всеосвіта», Ви миттєво отримуєте унікальне безкоштовне Свідоцтво про публікацію.
Шкільні обіди напряму залежать від економічних і культурних особливостей країни. 10 країн – 10 коротеньких екскурсів (Фінляндія, Нідерланди, Гондурас, Франція, Японія, Велика Британія, Малаві, Південна Корея, Індія та Іспанія).
Діти проводять у школі багато часу: тут вони і пізнають нове, напрацьовують навички, вчаться спілкуватися тощо. Під час обіду учні також у школі. Але в обідню перерву в українських школах, вони, як правило, не біжать до їдальні з усіх ніг. Бо в більшості шкіл, асортимент страв досить малий, і вони не надто смачні. До того ж, в українських школах безкоштовно надається обід лише для першачків і окремих груп школярів, передбачених законом.
Часто школярі обираючи між обідом і перекусом, обирають останнє. А тим часом, вчені довели, що збалансоване харчування підвищує розумові здібності дітей на 7-12%.
А як харчуються школярі в інших країнах? Чи схожі шкільні обіди в зовсім різних країнах?
1. Фінляндія
У фінських їдальнях школярі можуть самі собі обрати обід до вподоби. Жорсткого меню немає, але педагоги працюють над тим, щоб переконати учнів, що обіди мають складатися наполовину із салатів та іншої корисної їжі. Наприклад, суп, житній хліб, салат з морквою, салат з буряком, млинці з полуницею та чорницею тощо.
Враховуючи той факт, що вік вступу до школи у Фінляндії – 5 років, то розуміння правильного харчування тут формується у досить ранньому віці.
2. Нідерланди
У голландських школах годувати дітей сніданками та обідами не передбачено. Тому на спеціальній обідній перерві, яка триває 45 хвилин, школярі харчуються тим, що взяли із собою з дому. Як правило, це сандвічі та фрукти.
У школах нема типових для України їдалень, лише невеликі кафетерії. В них можна купити печиво, лимонад, чай, сандвічі тощо. Гаряча їжа у шкільних закладах відсутня.
3. Гондурас
Гондурас – одна з найменш розвинених країн у Західній півкулі, 53% населення якої живе за межею бідності. Економіка країни є однією з найменш розвинених у Латинській Америці. Але не дивлячись на це, 92% школярам надається безкоштовне харчування у школах згідно з національною програмою шкільного харчування Гондурасу.
Для більшості дітей обіди у школі – єдина їжа за день (рис, кукурудзяний млинець тощо).
4. Франція
Обіди у французьких школах безкоштовні тільки для учнів молодшої школи, для інших школярів платні, але їх вартість напряму залежить від статків сім'ї. Тому перед початком кожного навчального року батьки повинні надати повну інформацію про зарплату, соціальні дотації, декларації тощо. А далі за результатами цих документів обчислюється коефіцієнт вартості шкільних обідів для конкретної сім'ї.
На ланч у школі виділяється 1-2 години. В цей час учні можуть або залишитися на обід у школі або сходити додому. Але завдяки великому асортименту страв у меню шкільної їдальні, більшість дітей обирають саме обід у школі, в раціоні якого є і свіжі овочі, і червона риба, і равлики, і устриці, і безліч сортів сиру.
5. Японія
В Японії до харчування школярів ставляться дуже відповідально. Обід обов'язково має складатися з гарячого супу, рису, чогось м'ясного, салату і молока. Школярам не можна приносити свою їжу, а у їдальнях немає автоматів зі снеками.
Цікаво, що школярі харчуються не в їдальні, а у класній кімнаті. Для цього спеціально накривають стіл, а учні надягають перед обідом білі халати. А після цього самі й прибирають за собою.
Діти пробують на смак шкільні обіди з різних країн
6. Велика Британія
Часто шкільне харчування у закладах Великої Британії не є зразковим. Зазвичай до його складу входить сосиска, гамбургер або курячі нагетси, салат, певні фрукти (частіше, яблука).
Але, зважаючи на те, що у школах цієї країни навчається багато учнів-індусів, в шкільному меню є вегетаріанський варіант обіду. Зазвичай це горох, печена картопля або кольорова капуста з сиром, тістечко із заварним кремом тощо.
7. Південна Корея
Система шкільного харчування у Південній Кореї вважається однією з найкращих в світі. В нижніх великих отворах спеціальної тарілки розташовують суп і гарнір (зазвичай рис), у верхніх – салати, морепродукти, овочі та фрукти.
Цікаво, що худорлявим дітям обов'язково на обід дають риб'ячий жир у мірних ложках. Популярними стравами є кимчи, кунжутне листя, фаршироване рисом під медовим соусом, суп з картоплі й гарбуза, оладки з зеленою цибулею, перцем і восьминогом, салат з огірка та моркви.
8. Малаві
Малаві – бідна країна на південному сході Африки. Тому шкільний обід не відрізняється особливим різноманіттям – варена картопля, пиріг з кукурудзяної муки та чорний чай з цукром.
9. Індія
Індія є другою за чисельністю населення в світі. У країні досі існує кастова система, хоча офіційно вона скасована. Зважаючи на це, харчування у школах, як і самі школи для різних каст, дуже відрізняється.
В цій країні діє найбільша в світі програма, за якою безкоштовні обіди надаються більше, ніж 120 млн школярам Індії.
Більшість жителів країни сповідують індуїзм, тому шкільне меню переважно вегетаріанське. В даному випадку рис, соус каррі і масала.
10. Іспанія
В цій країн з дитинства виховується культ їжі. Так на обідню сієсту виділяється 3 години між уроками. В цей час школярам дозволяється сходити додому, або залишитися у школі – погуляти, пограти, а учні молодших класів у школі можуть навіть поспати.
Харчування у шкільній їдальні платне, але батьки його сплачують лише частково, більша частина покривається коштом державних субсидій.
Меню видається щомісяця на руки тим батькам, чиї діти на час сієсти залишаються у школі. У склад шкільного меню обов'язково входять свіжі фрукти і овочі, салати, часто йогурти, а іноді – навіть морозиво. Серед регулярних складових – овочеві супи-пюре, спагеті, риба, тушковане м'ясо.
Асортимент страв шкільних обідів обумовлений культурним особливостями країни та рівнем її економічного добробуту. Тому одні й ті ж страви далеко не завжди смакуватимуть школярам, які мешкають у різних країнах світу.
Основи педагогічного вчення М. Монтессорі та кращі цитати з її книг.
Марія Монтессорі – один з педагогів-новаторів ХХ століття. Перша жінка доктор медицини в Італії, лікар, вихователь, засновниця власної педагогічної системи. Навіть 70 років по смерті педагога система не втратила актуальність і активно поширюється у світі.
Основа філософії у переконанні, що повна реалізація людини у майбутньому можлива лише після того, як у дитинстві їй дають свободу та можливість творчо розвиватися, підкріплюючи все це вихованням впевненості у собі. Освіта повинна підтримувати спонтанність та творчість дітей, розвиваючи фізичну, духовну, культурну та соціальну їх сторони.
Актуальні ідеї, що стосуються виховання
Дітей вчить те, що їх оточує.
Якщо дитину часто критикують, вона вчиться засуджувати. Якщо часто хвалять – вона вчиться оцінювати.
Не говоріть погано про дитину – ні при ній, ні без.
Концентруйтесь на розвитку хорошого в дитині, тоді зрештою поганому не лишиться місця.
Будьте готові відгукнутися на слова дитини, яка потребує вас. Завжди прислухайтесь та відповідайте дитині, яка звертається до вас.
Поважайте дитину, яка зробила помилку та може зараз чи пізніше виправити її, але терміново та строго зупиняйте будь-яку дію, що загрожує безпеці дитини чи оточуючих.
Допомагайте тим, хто хоче працювати, але поки не може вибрати собі заняття по душі.
Спілкуючись з дитиною, завжди дотримуйтесь кращих манер – пропонуйте їй те краще, що є в вас самих.
Навчання й досі розуміють лише як розвиток розуму, в той час коли воно має стати джерелом сил для оновлення та творення.
Виховання має скеровувати діяльність, а не пригнічувати її. Завдання педагога в тому, щоб насичувати та сприяти, спостерігати, заохочувати, спонукати, а не втручатися, наказувати чи обмежувати.
Педагогіка Марії Монтессорі багато у чому перегукується з ідеями В. Сухомлинського та Я. Корчака, про які ми говорили раніше. Усі знання, які отримує дитина, повинні готувати не до складання іспитів, а до життя. Повага до дитини, допомога знайти та реалізувати основні здібності – ось у чому задача педагога у системі Монтессорі. І це запорука того, що вдасться виховати щасливу та свідому людину.
Основні ідеї О. Нілла, висловлені у книзі «Саммерхілл – виховання свободою»
Олександр Нілл (1883-1973) – англійський педагог, адепт вільного виховання. Найпопулярнішим його доробком є книга «Саммерхілл – виховання свободою», опублікована 1960 року. Ця праця є результатом багаторічної педагогічної практики, проведеною у супроводі ідеї про вроджену мудрість дитини. У роботі він стверджував, що педагогічний тиск, пропагування усесторонньої дисципліни спотворюють дитину.
Як видно з назви книги, лише свобода зробить дитину щасливою людиною у майбутньому. Передусім важливо звертати увагу на естетичні та емоційні, а вже потім на інтелектуальні аспекти виховання. Наведемо декілька цитать з його роботи:
Покарання завжди є актом ненависті. У покаранні вчитель чи батьки ненавидять дитину – і вона це розуміє.
Покарання не буває справедливим, бо жодна людина не може бути справедливою.
Дитина, яку змушують підкорюватись, буде виражати свою ненависть до влади, навмисно дратуючи батьків. І дійсно, погана поведінка найчастіше є доказом неправильного ставлення. Будь-яка нормальна дитина прийматиме батьківську настанову, якщо у родині є любов.
Якщо дитина бреше, вона або боїться вас, або копіює. У брехливих батьків виростають брехливі діти. Якщо ви хочете чути від своєї дитини правду, не обманюйте її..
Свобода значить право робити все, що ти хочеш, якщо цими діями не порушуються права інших.
Немає складних дітей, є складні батьки. А краще сказати, що існує просто складне людство.
Складна дитина – нещасна дитина. Вона знаходиться у стані війни з самим собою, і відповідно, з усім світом.
Мені ніколи не доводилось бачити ліниву дитину. Те, що називають лінню, часто є відсутністю або цікавості, або здоров’я.
Батьки не поспішають зрозуміти, наскільки неважлива навчальна сторона школи. Діти, як і дорослі, навчаються лише тому, чому хочуть навчитися. Усі нагороди, оцінки та іспити лише відволікають від справжнього розвитку особистості.
Навчання потрібне дітям набагато менше, аніж любов та розуміння. Щоб бути справжніми, їм потрібна підтримка та свобода. Лише сильні та люблячі батьки можуть дати дитині свободу бути хорошим.
Політика, як і релігія, – це справа особистого вибору, який потрібно зробити лише тоді, коли дитина виросте.
Школа, яка змушує дітей, активних за своєю природою, увесь час сидіти за партами, вивчаючи у більшості своїй непотрібні предмети, – це погана школа. Вона гарна лише для тих, хто вірить саме в таку школу, для людей, які хочуть привести дітей не до творчості, а до послуху, до повної відповідності цивілізації, де єдиний критерій успіху – гроші.
Усі ідеї апробовано у процесі роботи в школі Саммерхілл. Саме там О. Ніллу вдалося створити комфортні умови для розвитку дітей: їх навчали основам демократії, самоврядування, підкріплених трудовою діяльністю. Правила у школі існують, їх можна переглядати та доповнювати, але слідувати їм – обов'язок, один з небагатьох. За мету він поставив навчити дитину мислити, не зазубрювати нові знання. До речі, приватна школа Саммерхіл з 1921 року працює й досі, неухильно слідуючи ідеям О. Нілла.
Цікаво, що багато хто з педагогів ХХ століття також пропагували теорію творчого розвитку особистості в умовах свободи. Розглядаючи схожі ідеї В. Сухомлинського, М. Монтессорі, Я. Корчака та інших, можемо сміливо робити висновок, що подібна тенденція знайшла своє продовження і у ХХІ столітті.
STEM-освіта – це низка чи послідовність курсів або програм навчання, яка готує учнів до успішного працевлаштування, до освіти після школи або для того й іншого, вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять.
STEM (S - science, T - technology – Е-engineering – М-mathematics). Акронім STEM вживається для позначення популярного напряму в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics). Це напрям в освіті, при якому в навчальних програмах посилюється природничонауковий компонент + інноваційні технології. Технології використовують навіть у вивченні творчих, мистецьких дисциплін.
Наприклад, за кордоном музикантів навчають не тільки музикувати, але і використовувати комп'ютерні програми для створення музичних творів.
Чому STEM-освіта так актуальна? Стрімка еволюція технологій веде до того, що незабаром найбільш популярними та перспективними на планеті фахівцями стануть програмісти, IT-фахівці, інженери, професіонали в галузі високих технологій і т.д. У віддаленому майбутньому з'являться професії, про які зараз навіть уявити важко, всі вони будуть пов'язані з технологією і високо технологічним виробництвом на стику з природничими науками. Особливо будуть затребувані фахівці біо- та нано-технологій.
Постає питання - як підготувати таких фахівців? Навчання - це не просто передача знань від учителя до учнів, це спосіб розширення свідомості і зміни реальності.
У STEM-освіті активно розвивається креативний напрямок, що включає творчі та художні дисципліни (промисловий дизайн, архітектура та індустріальна естетика і т.д.). Тому що майбутнє, засноване виключно на науці, навряд чи когось порадує. Але майбутнє, яке втілює синтез науки і мистецтва, хвилює нас вже зараз. Саме тому вже сьогодні потрібно думати, як виховати кращих представників майбутнього.
На думку американських вчених спроба активізувати освіту тільки в напрямку науки без паралельного розвитку Arts-дисциплін може призвести до того, що молоде покоління позбудеться навичок креативності.
У штаті Массачусетс, наприклад, прийнято законодавство, яке зобов'язує проводити рейтинг шкіл не тільки за рівнем виконання учнями стандартних тестів, але також і по тому, наскільки навчальний план кожної школи сприяє посиленню креативності учнів. Так званий «індекс креативності».
Освіта в галузі STEM є основою підготовки співробітників в області високих технологій. Тому багато країн, такі як Австралія, Китай, Великобританія, Ізраїль, Корея, Сінгапур, США проводять державні програми в галузі STEM-освіти.
Значних економічних успіхів добився Сінгапур. Сінгапурська система освіти незмінно перспективна. Прийняттям двомовності з англійською мовою (в доповнення до рідної мови), зосередженістю на науці, технології, інженерії та математиці (STEM) - Сінгапур передбачив багато з ключових стратегій в галузі освіти, прийнятих сучасними політиками. Ще в 2002 році була запущена ініціатива «Перетворення Сінгапуру», націлена на перетворення цього міста-держави на світовий центр креативності, інновацій та дизайну. Уряд Сінгапуру реформує систему освіти так, щоб стимулювати креативні якості молоді. Один із шляхів цього - впровадження молодих, по-новому мислячих талановитих людей в різні державні структури, відповідальні за економічну політику.
Впровадження STEM-освіти змінить економіку нашої країни, зробить її більш інноваційною та конкурентоспроможною. Адже за деякими даними залучення тільки 1% населення до STEM- професій підвищує ВВП країни на $50 млрд. А потреби у STEM-фахівцях зростають у 2 рази швидше, ніж в інших професіях, тому що STEM розвиває здібності до дослідницької, аналітичної роботи, експериментування та критичного мислення.
