Вчитель – безумовно складна, але разом з тим дуже цікава професія. А ще, саме вчителі за будь-яких умов залишаються затребуваними спеціалістами протягом не те що десятків, а навіть сотень років. Так-так, адже що не кажи, а кожній людині на певному життєвому етапі потрібні наставники, які не просто роздаватимуть розумні поради, а ще й буквально підштовхнуть у потрібному напрямку. Тож поява вчителів була просто життєвою необхідністю.
Дійсно, наш світ без педагогів був би не просто інакшим, він буквально став би догори дригом! І це зовсім не жарти. Тому ми зібрали для вас найцікавіші факти про професію вчителя, які покажуть, наскільки вона все ж таки є цікавою та подеколи несподіваною.
Вчитель – одна з найдавніших професій
Історики вважають, що перші вчителі з’явилися ще тоді, коли люди почали полювати на диких звірів. Саме в ті часи старше покоління почало навчати молодь цій справі. При цьому людина, якій довіряли навчання дітей та підлітків, користувалася у племені великою повагою та мали певні превілеї.
Перші ж школи з’явилися у IV–V тисячолітті до нашої ери на території Давнього Сходу (Китай, Індія, Асірія, Вавілон). На території Русі навчальні заклади почали відкривати ще пізніше: приблизно у 988 році, одразу після прийняття християнства. Та й тоді навчатися могли, за наказом князя Володимира, лише «діти кращих людей».
Педагог = раб?
Слово педагог, як і багато інших у нашій мові, має давньогрецьке походження. І означало воно «дитиноведення, дитиноводіння». Чому? Тому що педагогами називали рабів, нездатних до фізичної праці, отже, єдине, що вони могли робити - проводжати до школи, а потім і забирати з неї, дітей впливових людей.
Какулятурус аріфметікус
А от вчителям арифметики пощастило трохи більше – їх у Давній Греції поважали та називали калькуляторами. Саме так! Вся справа в тому, що з латини слово «calculus» перекладається як «камінець», і саме каменці в той час використовували для рахування.
Перші школи – при церквах
Перші школи у Київській Русі відкривалися при церквах, і це не дивно, адже найбільш освіченими людьми того часу були саме священнослужителі. Спонсорами таких шкіл були світські особи, а вчитися могли діти не лише бояр, а ще й купців, лихварів та навіть заможних ремісників. Щоправда, можливим це стало лише після приходу до влади князя Ярослава Мудрого.
Дорогу іноземцям!
Всі чули про те, що до революції 1917 року заможні родини винаймали для своїх дітей гувернанток та гувернерів. Але чомусь вважалося, що співвітчизники дітей нічому хорошому не навчать, отже, варто запрошувати іноземців. Німці, італійці та британці охоче їхали працювати до тодішньої Російської Імперії, але згодом пальму першості вибороли французи. І все б нічого, але насправді ці люди подеколи навіть не мали освіти! А єдина їхня цінність полягала в тому, що вони могли навчити своїх підопічних іноземній мові. До речі, саме стараннями влади Російської Імперії всі освітні надбання Україні були зведені нанівець: близько 90% населення країни навіть не знали грамоти.
Шана та повага
У 2013 році було проведене глобальне дослідження
Global Teacher Status Index, яке показало, що найбільшою повагою вчителі користуються у… Китаї. Дослідники кажуть, що це пов’язано з культурними особливостями країн Азії, де старших людей, які до того ж є дуже освіченими, надзвичайно поважають. США та Велика Британія опинилися лише у середині списку, а Ізраїль взагалі на останньому місці. Українці, на жаль, участи в опитуванні не брали.
Все вище та вище
В нашій країні своєю зарплатнею задоволені далеко не всі вчителі, та й варто визнати, що підстав для цього у них достатньо. Вже згадана організація Global Teacher Status Index провела дослідження рівня оплати педагогічної праці та констатувала: найбільше вчителів цінують у невеличкому Люксембурзі. А от найнижча зарплатня у вчителів у Східній Європі – Словаччині, Чехії, Польщі та Угорщині. Україна у рейтингу не представлена.
Жіноча справа
Ми всі звикли, що у школі частіше працюють жінки, а не чоловіки (їх кількість у закладах освіти не перевищує 20%), але так було не завжди. До революції 1917 року в більшості вчителювали саме чоловіки, також багато представників сильної статі прийшло до шкіл після Другої Світової Війни. Баланс змінився вже згодом, і що цікаво, фемінізація професії притаманна всім країнам світу. Чому? Соціологи говорять про низьку престижність праці вчителя та не досить високу зарплатню, що, звісно, відлякує більшість чоловіків.
Ось така вона цікава та неординарна, професія вчителя. Це важка, але разом з тим така захоплююча та надважлива праця, що приховує в собі ще безліч цікавинок. А якими неочікуваними фактами можете поділитися ви?
