День народження «Смайлика»

19 вересня 1982 року можна вважати Днем народження «Смайлика». В цей день Скотт Фалман, будучи професором Університету Карнегі-Меллона, запропонував графічно передавати усміхнене обличчя за допомогою трьох символів, які слідують один за іншим: двокрапка, дефіс, закриваюча дужка. Це нововведення отримало просту назву «смайл» (з англ. "Посмішка") і знайшло широке застосування в комп'ютерній сфері — особливо в інтернеті і соціальних мережах.

З появою першого «смайлика» електронний лексикон істотно поповнився. Три елементарні символи дозволили мільйонам людей виражати свої емоції без слів.

Ця подія зберігся в електронному вигляді, оскільки Фалман відправив лист на один з головних форумів своєї країни, в якому написав повідомлення з двома смайликами: веселим :-) і сумним :-(.

Створення смайлика спочатку було пов'язане з тим, що користувачі інтернету часто не знали, як позначити повідомлення жартівливого характеру, щоб це було всім зрозуміло. Однак через десятиліття цей символ став незамінним у сфері електронного спілкування. Зараз смайлик багатоликий, він здатний виражати радість, здивування, захоплення, смуток та інші емоції.

Facebook змінив назву

 Під час віртуального заходу Facebook Connect 2021 глава компанії Марк Цукерберг оголосив, що компанія змінює свою назву.

Тепер його компанія називатиметься Meta. Логотип компанії схожий одночасно на букву М, знак нескінченності та частину шолома Oculus.

«Слово Meta походить з грецької мови і означає „за межами“. І це дуже близько до того, що хочемо робити. Ми намагаємося вийти за межі екранів смартфонів, за межі тих рамок, що стоять перед людьми», — наголосив Цукерберг.

За його словами, наступним главою інтернету буде метавсесвіт. Своє бачення метавсесвіту він презентував під час заходу Facebook Connect 2021.

Цукерберг заявив, що хоче допомогти людям відійти від екранів і дисплеїв, але зберегти можливість спілкування з будь-якою людиною в будь-якій точці світу. Гаджети перестануть бути основою для спілкування, а стануть лише помічниками.

Оголошення було зроблено приблизно за тиждень після того, як вперше стало відомо, що Цукерберг планує великий ребрендинг компанії.

Як запевняли тоді джерела, рішення покликане «сигналізувати про прагнення технологічного гіганта бути відомим у соціальних мережах». У Facebook вже працює понад 10 000 співробітників, які створюють споживче обладнання, таке як окуляри AR, які, на думку Цукерберга, зрештою стануть такими повсюдними, як смартфони.

Facebook — не перша відома технологічна компанія, яка змінила назву компанії через розширення її амбіцій.

У 2015 році Google повністю реорганізувався в холдингову компанію Alphabet, частково на знак того, що це вже не просто пошукова система, а конгломерат компаній, що розрісся, виробляють автомобілі без водія і медичні технології. А Snapchat було перейменовано на Snap Inc. у 2016 році, у тому ж році, коли він почав називати себе «операторською компанією» і дебютував зі своєю першою парою окулярів Spectacles.

Мінцифри оголошує Місяць цифрової грамотності

 Цифрова грамотність 53% українців нижча за базовий рівень. Для того, аби виправити ситуацію, Міністерство цифрової трансформації України оголошує в листопаді 2021 року Місяць цифрової грамотності. Це масштабна інформаційна кампанія, покликана надихнути українців на розвиток цифрових навичок. Ініціатива реалізується в межах національного проєкту Дія.Цифрова освіта.

Щодня впродовж місяця спільно з партнерами Мінцифра буде:

• розповідати про цифрові компетентності та проводити інтерактивні квести для опанування кожної з них;
• популяризувати національний тест з цифрової грамотності «Цифрограм для громадян», а також аналогічні тести для для вчителів, медиків, держслужбовців, міжнародну сертифікацію навичок володіння комп’ютером ICDL;
• проводити в соцмережах конкурси на тему цифрової грамотності та дарувати подарунки;
• організовувати освітні онлайн-події;
• презентувати покрокові інструкції щодо використання онлайн-сервісів.

До речі, спеціально для Місяця цифрової грамотності Мінцифра розробила набір промоматеріалів, якими можуть користуватися всі охочі. Завантажити матеріали, які допоможуть привернути увагу до теми цифрової грамотності, можна за посиланням. 

Інформацію про активності, що будуть реалізовані в межах Місяця цифрової грамотності, можна відстежувати в соцмережах за хештегом #DigitalMonth.

Мінцифри оголошує Місяць цифрової грамотності

 

Цифрова грамотність 53% українців нижча за базовий рівень. Для того, аби виправити ситуацію, Міністерство цифрової трансформації України оголошує в листопаді 2021 року Місяць цифрової грамотності. Це масштабна інформаційна кампанія, покликана надихнути українців на розвиток цифрових навичок. Ініціатива реалізується в межах національного проєкту Дія.Цифрова освіта.

Щодня впродовж місяця спільно з партнерами Мінцифра буде:

• розповідати про цифрові компетентності та проводити інтерактивні квести для опанування кожної з них;
• популяризувати національний тест з цифрової грамотності «Цифрограм для громадян», а також аналогічні тести для для вчителів, медиків, держслужбовців, міжнародну сертифікацію навичок володіння комп’ютером ICDL;
• проводити в соцмережах конкурси на тему цифрової грамотності та дарувати подарунки;
• організовувати освітні онлайн-події;
• презентувати покрокові інструкції щодо використання онлайн-сервісів.

До речі, спеціально для Місяця цифрової грамотності Мінцифра розробила набір промоматеріалів, якими можуть користуватися всі охочі. Завантажити матеріали, які допоможуть привернути увагу до теми цифрової грамотності, можна за посиланням. 

Кіберполіція: Чим займаються українські віртуальні копи

 В Україні Департамент кіберполіції було створено в жовтні 2015 року, але фактично фахівці працювали над розкриттям злочинів, скоєних у мережі, з 2014 року.

Кіберзлочин – це злочин, вчинений у віртуальному просторі. Тобто в інформаційному просторі, створеному за допомогою комп'ютерів, де містяться особисті дані користувачів. До кіберзлочину можна віднести зламану сторінку в соцмережі або зламаний телефон, вкрадені паролі від банківських карт або втручання в роботу системи банків, несанкціонований доступ до комп'ютерів СБУ або ФБР. При цьому цілі таких злочинів можуть бути найрізноманітнішими: вкрасти гроші з тієї ж банківської карти або, зламавши телефон голлівудської зірки, викласти її особисті селфі в інтернет, викрасти стратегічні документи або обвалити фондовий ринок.

Нічого дивного в тому, що злочинність пішла услід за нами у віртуальний простір, немає. Але за кожним злочином має неминуче відбутися покарання. І як відповідь на цей виклик не так давно в українській поліції було створено Департамент кіберполіції.

Серед завдань департаменту – "організація ефективної протидії проявам кіберзлочинності та забезпечення дієвого впливу на оперативну обстановку, а саме: запобігання, виявлення, припинення і розкриття кримінальних правопорушень, механізм підготовки, вчинення або приховування яких передбачає використання комп'ютерів, телекомунікаційних систем, комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку, а також інших кримінальних правопорушень, вчинених з їх використанням", - розповідають у департаменті.

З чим і як борються українські кіберкопи

Найбільшим "болем" для української кіберполіції на сьогодні залишається кібершахрайство. "Велика частина кримінальних правопорушень у платіжній сфері відбувається під час розрахунково-кредитних операцій. Одним із найпоширеніших видів шахрайства з платіжними картами як на території України, так і в усьому світі, є шахрайство, вчинене за допомогою спеціальних пристроїв, таких як скімер", - кажуть у кіберполіції.

Скіммінг – крадіжка даних карти за допомогою спеціального пристрою "скімера". Цей вид шахрайства передбачає копіювання зловмисниками всієї інформації з магнітної стрічки картки, при цьому ПІН-код шахраї отримують за допомогою міні-камер або накладок на клавіатуру.

Не менш поширеним в Україні є фішинг – вид шахрайства, метою якого є виманювання у довірливих або неуважних користувачів інтернету реквізитів банківських карт.

"Варто зазначити, що злочини, пов'язані з використанням банкоматів, виявляють співробітники департаменту шляхом ініціативного пошуку, але більшість злочинів, пов'язаних саме з платіжними картами, документують у рамках перевірки звернень від фінансових установ та потерпілих від злочинної діяльності шахраїв".

Також співробітники департаменту щодня моніторять інтернет на предмет продажу заборонених у відкритому користуванні препаратів і предметів: наркотиків, психотропів, прекурсорів, вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухівки.

"Постійно ведеться робота з виявлення злочинів, пов'язаних з торгівлею забороненими предметами і препаратами, а саме: постійно вивчають оголошення, облікові записи та іншу ідентифікаційну інформацію користувачів соцмереж, тематичних блогів, форумів, інформаційних ресурсів, поштових серверів, торговельних майданчиків "Даркнет" тощо", - кажуть у Департаменті кіберзлочинності.

Поряд з тим постійно проводиться аналіз соцмереж, де на сторінках підштовхують неповнолітніх до самогубства і тілесних пошкоджень. Протягом 2017 року було виявлено 945 так званих груп смерті, з яких 760 було заблоковано. Кількість облікових записів, які вдалося ідентифікувати як зареєстровані з території України, становить 58 тис. 848.

За результатами аналізу отриманої в ході моніторингу інформації готуються довідково-інформаційні матеріали, які скеровують для подальшої перевірки і реагування до інших підрозділів Нацполіції (департамент карного розшуку, департамент превентивної діяльності, департамент протидії наркозлочинності).

про Кіберполіцію

 перепост з  https://112.ua/mnenie/kiberpoliciya-chem-zanimayutsya-ukrainskie-virtualnye-kopy-429401.html стаття

Кіберполіція: Чим займаються українські віртуальні копи

В Україні Департамент кіберполіції було створено в жовтні 2015 року, але фактично фахівці працювали над розкриттям злочинів, скоєних у мережі, з 2014 року.

Кіберзлочин – це злочин, вчинений у віртуальному просторі. Тобто в інформаційному просторі, створеному за допомогою комп'ютерів, де містяться особисті дані користувачів. До кіберзлочину можна віднести зламану сторінку в соцмережі або зламаний телефон, вкрадені паролі від банківських карт або втручання в роботу системи банків, несанкціонований доступ до комп'ютерів СБУ або ФБР. При цьому цілі таких злочинів можуть бути найрізноманітнішими: вкрасти гроші з тієї ж банківської карти або, зламавши телефон голлівудської зірки, викласти її особисті селфі в інтернет, викрасти стратегічні документи або обвалити фондовий ринок.

Нічого дивного в тому, що злочинність пішла услід за нами у віртуальний простір, немає. Але за кожним злочином має неминуче відбутися покарання. І як відповідь на цей виклик не так давно в українській поліції було створено Департамент кіберполіції.

Серед завдань департаменту – "організація ефективної протидії проявам кіберзлочинності та забезпечення дієвого впливу на оперативну обстановку, а саме: запобігання, виявлення, припинення і розкриття кримінальних правопорушень, механізм підготовки, вчинення або приховування яких передбачає використання комп'ютерів, телекомунікаційних систем, комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку, а також інших кримінальних правопорушень, вчинених з їх використанням", - розповідають у департаменті.

З чим і як борються українські кіберкопи

Найбільшим "болем" для української кіберполіції на сьогодні залишається кібершахрайство. "Велика частина кримінальних правопорушень у платіжній сфері відбувається під час розрахунково-кредитних операцій. Одним із найпоширеніших видів шахрайства з платіжними картами як на території України, так і в усьому світі, є шахрайство, вчинене за допомогою спеціальних пристроїв, таких як скімер", - кажуть у кіберполіції.

Скіммінг – крадіжка даних карти за допомогою спеціального пристрою "скімера". Цей вид шахрайства передбачає копіювання зловмисниками всієї інформації з магнітної стрічки картки, при цьому ПІН-код шахраї отримують за допомогою міні-камер або накладок на клавіатуру.

Не менш поширеним в Україні є фішинг – вид шахрайства, метою якого є виманювання у довірливих або неуважних користувачів інтернету реквізитів банківських карт.

"Варто зазначити, що злочини, пов'язані з використанням банкоматів, виявляють співробітники департаменту шляхом ініціативного пошуку, але більшість злочинів, пов'язаних саме з платіжними картами, документують у рамках перевірки звернень від фінансових установ та потерпілих від злочинної діяльності шахраїв".

Також співробітники департаменту щодня моніторять інтернет на предмет продажу заборонених у відкритому користуванні препаратів і предметів: наркотиків, психотропів, прекурсорів, вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухівки.

"Постійно ведеться робота з виявлення злочинів, пов'язаних з торгівлею забороненими предметами і препаратами, а саме: постійно вивчають оголошення, облікові записи та іншу ідентифікаційну інформацію користувачів соцмереж, тематичних блогів, форумів, інформаційних ресурсів, поштових серверів, торговельних майданчиків "Даркнет" тощо", - кажуть у Департаменті кіберзлочинності.

Поряд з тим постійно проводиться аналіз соцмереж, де на сторінках підштовхують неповнолітніх до самогубства і тілесних пошкоджень. Протягом 2017 року було виявлено 945 так званих груп смерті, з яких 760 було заблоковано. Кількість облікових записів, які вдалося ідентифікувати як зареєстровані з території України, становить 58 тис. 848.

За результатами аналізу отриманої в ході моніторингу інформації готуються довідково-інформаційні матеріали, які скеровують для подальшої перевірки і реагування до інших підрозділів Нацполіції (департамент карного розшуку, департамент превентивної діяльності, департамент протидії наркозлочинності).

про Кіберполіцію

 перепост з  https://112.ua/mnenie/kiberpoliciya-chem-zanimayutsya-ukrainskie-virtualnye-kopy-429401.html стаття

Кіберполіція: Чим займаються українські віртуальні копи

В Україні Департамент кіберполіції було створено в жовтні 2015 року, але фактично фахівці працювали над розкриттям злочинів, скоєних у мережі, з 2014 року.

Кіберзлочин – це злочин, вчинений у віртуальному просторі. Тобто в інформаційному просторі, створеному за допомогою комп'ютерів, де містяться особисті дані користувачів. До кіберзлочину можна віднести зламану сторінку в соцмережі або зламаний телефон, вкрадені паролі від банківських карт або втручання в роботу системи банків, несанкціонований доступ до комп'ютерів СБУ або ФБР. При цьому цілі таких злочинів можуть бути найрізноманітнішими: вкрасти гроші з тієї ж банківської карти або, зламавши телефон голлівудської зірки, викласти її особисті селфі в інтернет, викрасти стратегічні документи або обвалити фондовий ринок.

Нічого дивного в тому, що злочинність пішла услід за нами у віртуальний простір, немає. Але за кожним злочином має неминуче відбутися покарання. І як відповідь на цей виклик не так давно в українській поліції було створено Департамент кіберполіції.

Серед завдань департаменту – "організація ефективної протидії проявам кіберзлочинності та забезпечення дієвого впливу на оперативну обстановку, а саме: запобігання, виявлення, припинення і розкриття кримінальних правопорушень, механізм підготовки, вчинення або приховування яких передбачає використання комп'ютерів, телекомунікаційних систем, комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку, а також інших кримінальних правопорушень, вчинених з їх використанням", - розповідають у департаменті.

З чим і як борються українські кіберкопи

Найбільшим "болем" для української кіберполіції на сьогодні залишається кібершахрайство. "Велика частина кримінальних правопорушень у платіжній сфері відбувається під час розрахунково-кредитних операцій. Одним із найпоширеніших видів шахрайства з платіжними картами як на території України, так і в усьому світі, є шахрайство, вчинене за допомогою спеціальних пристроїв, таких як скімер", - кажуть у кіберполіції.

Скіммінг – крадіжка даних карти за допомогою спеціального пристрою "скімера". Цей вид шахрайства передбачає копіювання зловмисниками всієї інформації з магнітної стрічки картки, при цьому ПІН-код шахраї отримують за допомогою міні-камер або накладок на клавіатуру.

Не менш поширеним в Україні є фішинг – вид шахрайства, метою якого є виманювання у довірливих або неуважних користувачів інтернету реквізитів банківських карт.

"Варто зазначити, що злочини, пов'язані з використанням банкоматів, виявляють співробітники департаменту шляхом ініціативного пошуку, але більшість злочинів, пов'язаних саме з платіжними картами, документують у рамках перевірки звернень від фінансових установ та потерпілих від злочинної діяльності шахраїв".

Також співробітники департаменту щодня моніторять інтернет на предмет продажу заборонених у відкритому користуванні препаратів і предметів: наркотиків, психотропів, прекурсорів, вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухівки.

"Постійно ведеться робота з виявлення злочинів, пов'язаних з торгівлею забороненими предметами і препаратами, а саме: постійно вивчають оголошення, облікові записи та іншу ідентифікаційну інформацію користувачів соцмереж, тематичних блогів, форумів, інформаційних ресурсів, поштових серверів, торговельних майданчиків "Даркнет" тощо", - кажуть у Департаменті кіберзлочинності.

Поряд з тим постійно проводиться аналіз соцмереж, де на сторінках підштовхують неповнолітніх до самогубства і тілесних пошкоджень. Протягом 2017 року було виявлено 945 так званих груп смерті, з яких 760 було заблоковано. Кількість облікових записів, які вдалося ідентифікувати як зареєстровані з території України, становить 58 тис. 848.

За результатами аналізу отриманої в ході моніторингу інформації готуються довідково-інформаційні матеріали, які скеровують для подальшої перевірки і реагування до інших підрозділів Нацполіції (департамент карного розшуку, департамент превентивної діяльності, департамент протидії наркозлочинності).