«Google Classroom» – ідеальний ресурс для дистанційної роботи з класом

Як працювати з учнями на відстані та не втратити звичної ефективності? Одним із найкорисніших додатків для роботи з дітьми є «Google Classroom», що створює інтерактивне онлайн-середовище, у якому ви можете виконувати звичні учбові завдання та проводити зустрічі.

Збираємо учнів у віртуальному класі

Класна кімната від Гугл – хмарний сервіс. Інакше кажучи, за наявності комп’ютеру, ноутбуку або мобільного пристрою з доступом до інтернету, ви та учні можете будь-якої хвилини долучитися до онлайн-класу. Власники комп’ютерів можуть знайти вкладку «Клас» натиснувши квадрат у правому верхньому куті браузеру Google Chrome, а власники телефонів мають окремо встановити безкоштовний додаток через магазини «Play Market» чи «App Store».
Перейшовши у вкладку, ви потрапляєте в робочий кабінет, який спочатку буде порожнім. Натиснувши кнопку «+» у правому верхньому куті, ви можете, додати віртуальний клас. Заповнивши назву групи ви одразу ж отримуєте можливість додавати до неї учнів шляхом надсилання згенерованого програмою коду або посилання (на електронну пошту).
У «Google Classroom» можна додати до 250 людей, серед яких учні, батьки, а також інші вчителі.

Як керувати класом?

Клас має три основні кнопки/вкладки, вони ж підрозділи, завдяки яким відбувається керування навчанням – потік, завдання і люди.
Вкладка «Потік» фактично є аналогом стрічки з соцмереж. Тут можна:

• писати повідомлення,
• кидати відео, посилання і світлини,
• ставити завдання.

Учні можуть коментувати матеріали чи просто спілкуватись один з одним. Саме тут відбуватиметься ваша основна комунікація із класом.
Вкладка «Завдання» є своєрідним щоденником, або ж дошкою, де вчитель залишає завдання, які мають виконати учні. Тут можна зберігати заздалегідь підготовлені завдання, які поширюються в одному або декількох класах через ваш приватний кабінет. Учні отримують завдання та бачать встановлений строк виконання, а виконавши – натискають кнопку «Здати», після чого завдання опиняється у вчителя, який може виставити оцінку та відправити перевірену роботу учневі. Украй зручно і те, що ви можете прослідкувати, чи дивився учень завдання, чи навіть не відкривав надіслану йому вкладку.
У вкладці «Люди» можна побачити всіх присутніх онлайн – викладачів та одногрупників. Саме тут ви можете знайти конкретну особу та надіслати їй персональне повідомлення. Попросіть учнів заповнити профіль, вписавши ім’я та поставивши власне фото – так буде простіше орієнтуватися.

Функції та можливості

Використовуйте «Google Classroom,» аби відтворити звичайний шкільний клас у режимі онлайн. У вкладці «Потік» учні можуть лишати фото етапів роботи з власних зошитів, записувати відео створення поробки та ділитись посиланнями.
Завдяки додатку ви можете:

• надсилати матеріали всім учням одразу, дистанційно;
• збирати роботи онлайн, а не нести додому стоси зошитів;
• бачити статистику виконання;
• створювати анкетні опитування;
• планувати час розсилки завдань;
• налагоджувати невидиме для інших учнів індивідуальне спілкування з більш сором’язливими школярами тощо. 

Додаток є безкоштовним, також він захищений від втрати інформації (всі дані копіюються на Гугл-диск), та проникнення сторонніх осіб. А ще він неймовірно простий і зручний, завдяки чому і здобув усесвітню популярність.

Створюємо дидактичні онлайн-ігри: ресурси та поради

Сучасний учитель має можливість використовувати десятки цифрових дидактичних ігор, шаблонів та конструкторів. Утім, викладачі часто зіштовхуються з такими перепонами як відсутність інтернету у школі чи відсутність інтерактивної дошки. А якщо ресурс англомовний, то використовувати його взагалі неможливо. Але насправді все реально! Адже англомовні ресурси часто мають інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, ігри можна давати учням як домашнє завдання, а відсутність інтерактивної дошки компенсувати QR-кодами та смартфонами дітей.

Цікаво знати: Гейміфікація освітнього процесу – це використання ігрових практик та механізмів у неігровому контексті, допоміжний інструмент, що дозволяє підвищити пізнавальну активність і мотивацію школярів.

Як підготувати школярів до пізнавальних ігор?

Насамперед, учителю треба зрозуміти, що гейміфікація – це не занурення у тривимірний віртуальний світ, не ігри під час освітнього процесу. Тож просвітницька складова тут є найважливішою, з цього тезису й випливають конкретні правила застосування методики:

1. Надайте детальну детальну інструкцію на початку гри, адже не всі учні знають, як грати.
2. Позбудьтеся вікових упереджень: старші учні з захопленням можуть поринути у гру з «дитячими» персонажами, які стріляють, бігають тощо. А малюки можуть захопитися більш складними іграми. Тож вибір гри базується на навчальних цілях уроку, а також на зручній та цікавій ігровій механіці.
3. Аби унеможливити «перевантаження» учнів, відмовтеся від ігор, що вимагають серйозних розумових зусиль. Але і не обирайте надто прості ігри, аби учні не втрачали мотивацію. 
4. Обирайте шаблони і конструктори, орієнтуючися на кінцеву мету навчання. Для перевірки знань термінів або ключових слів теми досить простої гри на запам’ятовування (флеш-картки), глибші ж знання потребують залучення ігор зі складними сценаріями, різними рівнями складності тощо. Необхідність в оцінюванні знань також є орієнтиром під час вибору шаблону гри, адже ви маєте мати можливість зафіксувати оцінки у віртуальному журналі. 
5. Не забувайте про нагороди і заохочення в іграх: бали, значки, рівні і рейтинги. Вони слугують механізмом мотивації, адже звичайне оцінювання під час уроку не завжди є ефективним.
6. Використовуйте ігри помірно: пам’ятайте, що це радше «родзинка», а не «основна страва».

Корисні інтернет-ресурси

Що потрібно? Підключення до інтернету та будь-який девайс.
Де потрібно? Вдома та/або школі.
Додаткові можливості: друк всіх ігор у тестовому форматі.
ClassTools.net – ігри на будь-який смак
Англомовний сервіс, що підтримує кирилицю та має безліч шаблонів для створення дидактичних ігор або навчальних діаграм. Види ігор:

• «Що зображено на частині світлини?»
• «Стрічка часу» – алгоритм арифметичних операцій в математиці, хронологічна послідовність в історії тощо.
• «Аркадні ігри» – на створені вами запитання діти відповідають у цікавий спосіб, обираючи одну з літаючих тарілок, стрибаючого Маріо тощо.
• «Фейсбук-сторінка» – створення сторінки відомої особи (або, наприклад, математичної аксіоми), додавання друзів, дописів тощо.

StudyStack – трансформер завдань у ігри
Цей англомовний сервіс цікавий тим, що підготовлений вами тестовий матеріал одразу можна трансформувати в різноманітні завдання:

• флеш картки
• ігри на відповідність 
• кросворди тощо.

Дублювати питання для кожного виду гри? Немає потреби, якщо користуєтеся даним сервісом!
Wordwall – гейміфікація вашої креативності
«Лопнути кульку», «Сховати бобра» та інші аркадні ігри для дітей.  Родзинка даного ресурсу у простому інтерфейсі, можливості миттєво змінювати формат гри відповідно до запитань, урізноманітнити одну й ту саму гру завдяки різним оформленням тощо.
Classmill та Padlet – власна колекція ігор та посилань
Зберігати запропоновані ігри можна на власному блозі та сайті, або скористатися спеціальними інтернет-ресурсами. Наприклад, Classmill та Padlet. Сайти дозволяють створити власні колекції з посиланнями на ігри, автоматично прив’язати QR-коди тощо.

6 корисних візуальних редакторів, які допоможуть вчителю

Добірка безкоштовних сервісів для редагування зображень та відео.

Візуальні матеріали є дуже важливою складовою навчального процесу. Адже саме вони допомагають дітям краще сприймати значні обсяги інформації, створювати образи-маркери для засвоєння навчального матеріалу. Зображення та відео можна використовувати будь-де: на уроках, виховних і тематичних заходах, під час урочистостей. Крім того, застосовуючи такі засоби унаочнення, ми можемо повною мірою використовувати потенціал соціальних мереж у навчанні, отримуємо безліч можливостей для незвичної подачі матеріалу чи перевірки знань.

Ми підготували шість якісних, а головне – безкоштовних ресурсів, які допоможуть редагувати зображення та відео. Вони прості у використанні та відкривають для педагога чимало можливостей.

Video Toolbox

Video Toolbox – це безкоштовна програма для обробки та редагування відеофайлів. Вона англомовна, але має простий та зрозумілий інтерфейс. Сервіс дозволяє редагувати відеофайли, створювати фільми, додавати аудіо та субтитри. Для того, щоб користувачам було легше розібратися із принципами його роботи, розробники створили глосарій.

Щоб почати роботу з ресурсом і перевірити його можливості, необхідно зареєструватися. Для цього достатньо ввести адресу вашої електронної пошти і придумати пароль.

Програму можна використовувати для створення навчальних та виховних відео, які можна використовувати під час проведення тематичних та позашкільних заходів. Застосовуючи сервіс для розробки відеозавдань, ви зможете розвивати інформаційно-комунікативну компетентність школярів.

Avidemux

Avidemux – це безкоштовний сервіс для редагування відеофайлів. Він має простий та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, підтримує більшість форматів відео. Використовуючи цю програму, ви зможете обробляти відео, використовувати візуальні ефекти і фільтри, конвертувати файли у будь-який формат, додавати аудіо та субтитри. Програма стане у пригоді педагогам, які лише починають створювати й обробляти відеофайли. Щоб почати користуватися Avidemux, достатньо завантажити та встановити його на комп’ютер.

Завдяки цій програмі можна без особливих зусиль створювати прості відеоролики, тематичні інформаційні фільми, відеозавдання, квести тощо. Також школярам варто давати самостійні завдання із використанням Avidemux.

VSDC Free Video Editor

VSDC Free Video Editor – це редактор для створення, обробки та перегляду відеофайлів. Він має інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, що дозволяє навіть початківцям якісно працювати. Програма має чимало ефектів для редагування відео та аудіо, дозволяє легко підготувати відеоролик для публікації у соціальних мережах. VSDC Free Video Editor підтримує більшість відеоформатів, що значно полегшує роботу (не потрібно додатково використовувати конвертери). Також, використовуючи програму, можна продукувати якісні діаграми. Завантажте її безкоштовно та встановіть на свій комп’ютер.

Використовуючи VSDC Free Video Editor, ви зможете створювати власні інформаційні та навчальні відеоролики, які варто застосовувати під час проведення уроків, тематичних і виховних заходів. Також пропонуйте дітям самостійно використовувати її, адже робота над відео чудово розвиває креативне мислення і увагу, «підтягує» рівень англійської мови.

Befunky

Befunky – це безкоштовний фоторедактор, що дозволяє редагувати зображення і створювати колажі. Його можна використовувати онлайн чи завантаживши додаток на смартфон. Щоб поділитися зображеннями у соціальних мережах, достатньо інтегрувати сервіс із Facebook та Instagram.

Befunky має багато інструментів: масштабування, коригування фону, вибір кольору та різкості, менеджер шарів, додавання написів до зображень. Також він має функцію віртуальної «косметички», велику кількість фільтрів та рамок. Щоб користуватись Befunky, треба зареєструватись (можна просто авторизуватись через соціальні мережі).

Онлайн-ресурс можна використовувати для створення ілюстративних матеріалів, колажів, листівок та якісного візуального наповнення презентацій. Також він може стати хорошим інструментом для креативної самостійної творчості школярів.

Fotor

Fotor – це безкоштовний англомовний онлайн-сервіс для обробки зображень. Він дозволяє редагувати світлини, створювати колажі та листівки. Інтерфейс ресурсу зрозумілий, а його використання не потребує особливих умінь. Також тут є чимало готових шаблонів для зображень, листівок та рамок, які можна застосовувати як готові матеріали чи для пошуків натхнення. Створені зображення можна зберігати на комп’ютер або ділитися ними в соціальних мережах.

Fotor можна завантажити на комп’ютер або працювати в онлайн-режимі (функціонал загалом аналогічний). Для того, щоб почати користуватися перевагами сервісу, доведеться зареєструватися на сайті (можна авторизуватися через Facebook).

Fotor можна використовувати для створення якісного візуального наповнення уроків, для підготовки зображень на шкільний сайт, для проведення тематичних заходів. Також сервіс дозволяє створювати унікальні листівки для привітання учнів, учителів та працівників школи.

iLoveIMG

iLoveIMG – це безкоштовний онлайн-сервіс, що пропонує широкий спектр можливостей для редагування та обробки зображень. Ресурс англомовний, але має українськомовну версію. Використовуючи його ви зможете:

• змінювати розміри та параметри зображень;
• обрізати світлини;
• одночасно переводити кілька зображень різних форматів у JPG чи GIF;
• додавати до світлин текст, різні ефекти, рамки та водяні знаки.

І, що не менш важливо, iLoveIMG має власний генератор мемів (із великою кількістю шаблонів і можливістю завантажити власні зображення).

Щоб користуватися можливостями сервісу, потрібно зареєструватися (можна просто авторизуватися через Facebook).

iLoveIMG можна використовувати для підготовки до уроків, позакласних заходів чи урочистостей. Сервіс дозволяє створювати меми та GIF-зображення, які дуже полюбляють школярі.

Використовуйте ці сервіси у навчальному процесі. А також шукайте ті, які найкраще підійдуть саме вам. І не забувайте ділитися секретами зі школярами, адже дитинство – це просто ідеальний час для виявлення креативності!

Сучасні методи навчання: досвід закордонних педагогів

Декілька цікавих методів навчання, які використовують у закордонних школах

Зміни в системі сучасної освіти – процес складний і тривалий. Вітчизняні педагоги, які дуже багато роблять для розбудови нової української школи, потребують підтримки і розуміння.  А ще – їм так необхідні знання і поради від практиків.

У цій статті ми продовжуємо розповідати про досвід закордонних педагогів і пропонуємо до вашої уваги огляд сучасних методів навчання, які стануть у пригоді українським педагогам-новаторам.

Основні принципи, на які спираються закордонні педагоги при організації навчального процесу, подібні до українських:

1. Обмежити використання пояснювальних методів.
2. Організувати роботу так, щоб учень міг задовольнити свої потреби у навчанні. Інакше кажучи – зробити процес набуття знань необхідністю для школяра. Тому неабияку увагу приділяємо мотивації.
3. Щоб зробити уроки більш привабливими, використовувати ігрові форми роботи, а також різноманітні «сюрпризи» і «несподіванки» для учнів. Хтось скаже, що учитель – не клоун, а урок – не розвага. Але ж усі погодяться, що в сучасному світі змусити дитину навчатися не так просто. Тому так важливо знайти межу між суворим уроком та розважальною годиною.
4. Працювати в малих групах.
5. Створювати умови для експериментів і спостереження. Для цього, наприклад, закордонні вчителі-мовники активно використовують відео з Ютюбу: дивимось разом ролик з опитуванням, а потім, наприклад, шукаємо мовні огріхи чи найбільш уживані мовні конструкції. ЦІкавим буде завдання для учнів шукати помилки в рекламі – у транспорті, на телебаченні, в інтернеті.
6. Доцільно використовувати простір класу. Залежно від мети заняття і застосовуваних методів, можемо створювати потрібні зони, по-різному розставляти парти або взагалі прибирати столи.

Перш ніж перейти до розгляду конкретних методів, варто наголосити на тому, що більшість з них усім нам добре знайомі, деякі вже активно використовуються учительством, але, можливо, про деякі ви дізнаєтеся вперше.

Сучасний світ – це світ розмов і суперечок, тому так важливо навчити дітей  спілкуватися і правильно вести дискусію. 

Серед найпопулярніших методів, які стануть у пригоді вчителеві, можна виділити такі: 

• метод круглого столу;
• метаплан;
• метод шести капелюхів. 

Використовуючи метод круглого столу, можна розглянути з учнями новий правопис. Наприклад, учитель може підготувати інформацію про основний зміст правопису й роздати учням, а потім це обговорити. Такий формат дозволить учням позбутися враження, що їм нав’язують якісь незрозумілі правила. Звісно, провести таку роботу доречно у старшій школі, але сам метод можна застосовувати й з молодшими учнями, обравши  відповідну тему.

Оскільки від польських учителів завжди вимагають багато роздаткового матеріалу, то особливої популярності набув метод «Метаплан», який передбачає графічну ілюстрацію дискусії. Українські вчителі його також використовують здебільшого для розв’язання складних проблем. Зарубіжні ж педагоги зробили цей метод більш практичним. Цікаво застосувати його для роботи над стилістичними, лексичними, граматичними помилками. Яким чином? Наприклад, клас написав твір. Перевіривши роботи, учитель вибирає найбільш частотні помилки, а також ті, на які варто звернути особливу увагу, і записує їх на окремих аркушах, бажано кольорових. На дошці вгорі прикріплює аркуш із помилкою. Унизу дошки має бути аркуш іншого кольору зі словом «Висновок». Між ними – місце для роботи учнів. Школярам необхідно роздати невеликі порожні картки (якщо вони кольорові, то колір має відрізнятись від аркуша з помилкою та висновком). Побачивши аркуш із помилкою, діти на своїх картках пишуть, у чому полягає помилка та пропонують варіанти її усунення, після цього прикріплюють картку на дошку. Учитель читає все, що прикріпили учні. Після цього робимо і записуємо висновок. Ще один позитивний момент - цей метод підходить для різних класів, навіть тих, де є проблеми з дисципліно. Діти водночас і задіяні в дискусії, і відповідають письмово, а це зменшує галас.

Метод шести капелюхів. Напевно, українські вчителі також використовують цей метод. Можливо, хтось уже ознайомився з цим методом в Бібліотеці «На Урок». Найчастіше його використовують на заняттях із літератури, але давайте подивимось, як можна запровадити на заняттях з української мови. Для застосування методу шести капелюхів у центрі уроку має бути проблемне питання. Наприклад, урок з лексики. Поставимо запитання: чи варто використовувати в мові пасивну лексику, чи головне – це чіткість і ясність?

Метод «Фішбоун», або «Риб’ячий скелет», у закордонних школах використовується дуже часто, оскільки є продуктивним як для освітніх, так і бізнес-процесів (не дарма, започаткував його саме економіст – професор менеджменту Ішікава Каору). У такий спосіб можна провести, наприклад, перше заняття після канікул. В усіх класах перші заняття – це достатньо широка, загальна тема, яка часто проходить «повз» дітей, але якщо використати в цей час нестандартний метод, який до цього не використовувався, то сприйняття буде зовсім іншим. Наприклад, 8 клас. Тема: «Мова – найважливіший засіб спілку­вання, пізнання та впливу». Тут доречно замість довгих повчальних розмов про те, як важливо знати і поважати мову, запропонувати їм таку «рибку». Важливо те, що в «риб’ячий скелет» учням буде важко вписати ті стандартні відповіді, які вони давно вже завчили й повторюють із року в рік, щоб отримати хорошу оцінку або щоб від них відчепились. Так, головою риби може бути сама тема заняття. Верхні кісточки можна заповнювати разом, визначаючи основні проблеми, пов’язані із запропонованою темою. А над нижніми кісточками, тобто конкретними прикладами, можна працювати усім класом, або в групах, наводячи конкретні приклади до проблем, записаних згори, і презентувати це потім. Формулювання висновкової частини й заповнення хвоста мають бути колективною роботою.

 

«Процедура У» – це метод ведення дискусії, метою якого є аналіз, оцінка та опис наявного стану справ. Проводять його у кілька етапів: спочатку учні описують те, що існує зараз, потім – виділяють позитивні та негативні риси, а далі – пропонують свої варіанти майбутнього. Наприклад, візьмемо тему, яка є в програмі для 10 класу, – «Благодійність як норма життя. Волонтерство». На попередньому занятті даємо завдання дібрати матеріал на цю тему в інтернеті. При цьому можна поділити клас на кілька груп і дати завдання розглянути особливості доброчинної діяльності в різних країнах або розділити тему на мікротеми: «Допомога дітям», «Турбота про людей з обмеженими можливостями та людей похилого віку», «Благодійна діяльність на користь жертв воєнних дій», «Захист довкілля»; або «Благодійні пожертви», «Допомога власними діями», «Благодійна діяльність відомих людей». На занятті учні не виголошують доповіді, а складають план, виділяючи плюси й мінуси запропонованої теми. Далі відбувається колективне обговорення перспектив розвитку, і визначення шляхів покращення ситуації.

Останнім часом усе більшої популярності набувають дидактичні ігри. 

На польських форумах є багато матеріалів, які можна використати на заняттях. Особливо актуальними на початку навчального року є такі ігрові завдання:

• «Розкажи про канікули, не вживаючи … (дієслова, прикметники, вставні слова тощо)»;
• «Генератор мемів»: створіть меми, використовуючи складнопідрядні речення;
• «Плітка» – розкажи про вивчені теми, ніби розповідаєш плітки;
• «Частини мови в зоопарку». Якби кожна частина мови була твариною, то якою була б кожна з них і чому?
• «Здоровий спосіб життя тексту». Що входить до ЗОЖ тексту?
• «Ідеальний сад». Показати фотографії різних садів, обговорити, який кому більше подобається, потім письмово розповісти про свій ідеальний сад;
• дидактичну гру «Memory» також часто використовують вчителі, але переважно там, де класи невеликі. Поширеною є думка про те, що ця гра придатна лише для вивчення іноземних мов, але її цілком доречно використовувати й на уроках української. Наприклад, можна повторити частини мови (на одному боці написати частину мови – на іншому слово) або фразеологізми (одна частина фразеологізму на одному боці, інша – на другому);
• «Критерійний покер». Ця гра варта того, щоб розказати про неї трохи детальніше. Учні сідають колом, так, щоб бачити один одного. На столі розкладаємо великий аркуш, можна ватман, розділений на кілька секцій (зазвичай, їх три). Кожна секція відповідає певному критерію. Учні отримують по кілька карток (чим менше дітей у класі, тим більше карток вони можуть отримати). А потім по черзі кладуть картку у відповідну секцію, аргументуючи свій вибір. Якщо всі згодні, то хід переходить до іншого. Особливість цієї гри полягає в тому, що діти можуть блефувати й свідомо класти картку в невідповідну секцію. Інші мають це зрозуміти. Якщо якісь картки протягом гри були покладені неправильно, то вчитель має це виправити. Ефективно застосувати цю гру, повторюючи перед ЗНО правопис розділових знаків, оскільки в тестуванні часто зустрічається завдання: поєднайте речення та причину відокремлення. Виділяємо чотири секції: 1 – розділові знаки при відокремлених членах речення, 2 – розділові знаки в складному реченні, 3 – розділові знаки при вставних словах, звертаннях та прямій мові, 4 – розділові знаки при однорідних членах речення. Діти отримують картки із реченнями. Важливо, щоб знаки пояснювались лише одним правилом і не було неоднозначності. Також цю гру можна використовувати, вивчаючи, наприклад, частини мови, різні форми дієслова, односкладні речення тощо.

Для підсумків уроку закордонні колеги використовують низку дієвих методів.  

Метод «Смайл». Можна намалювати таблицю на дошці або роздати картки. Графи можуть бути різними. Наприклад, «чи тема уроку цікава», «чи нова інформація була зрозуміла», «чи атмосфера в класі була приємна». І діти мають поставити смайлики – радісний, байдужий або сумний. Якщо робота виконується на картках, то можна попросити написати маленький коментар, а саму картку не підписувати. Звісно, для учнів проведення такої роботи біля дошки дуже корисно, бо це вчить їх не просто оцінювати певний процес, але часом і висловлювати критику, коректно та аргументовано. 

Метод підсумкової квітки є менш гострим. Тут на пелюстках намальованої квітки учні позначають те, що їм найбільше сподобалось на занятті, не вказуючи на недоліки.

Показовим, але більш складним методом є «Діагностична роза». Цей метод запозичено в географів,  а сама робота схожа на те, як будується роза вітрів. Проводити таке опитування часто немає необхідності. Але дуже дієво застосувати його для оцінювання наприкінці чверті, семестру, року або хоча б теми. Треба виділити 4 основні аспекти. Наприклад:

• чи тема цікава (або чи цікаві теми ми розглядали впродовж цього семестру); 
• чи ця тема (теми) потрібна(і) мені кожного дня; 
• чи я дізнався щось нове, чи я хочу дізнатись більше про це? 

На кожне запитання учень відповідає, використовуючи цифри від 0 до 3, де 0 – «ні», 1 – «швидше ні, ніж так», 2 – «швидше так, ніж ні», 3 – «так». Потім учитель складає цифри-відповіді всіх учнів та позначає відповідну точку на осі. Після цього необхідно з’єднати всі чотири точки. Еталонний результат – квадрат.

Корисні посилання:

1. Katalog metod motywujących do nauki i technik uczenia się. – http://sieczychy.szkolnastrona.pl/container/DobrePraktyki/metody-i-techniki---katalog-1.pdf
2. Barbara Krawczyk. Metody aktywizujące w pracy z dziećmi. – https://szkolnictwo.pl/index.php?id=PU6455 
3. Elżbieta Stępień. Wybrane metody i techniki aktywizujące (do wykorzystania na lekcjach języka polskiego w szkole podstawowe). – http://www.sp4grodzisk.home.pl/metody_nauczania.pdf 
4. Metody pracy z lekturą na lekcjach języka polskiego. – https://nspmielec.edu.pl/blog/szkola/metody-pracy-z-lektura-na-lekcjach-jezyka-polskiego 
5. Портал для польських учителів-мовників – https://nauczyciel.język-polski.pl/
6. Teaching Methods. – https://teach.com/what/teachers-know/teaching-methods
7. 5 New Teaching Methods Improving Education. – https://www.gettingsmart.com/2017/10/5-new-teaching-methods-improving-education 
8. 10 Innovative Learning Strategies For Modern Pedagogy. – https://www.teachthought.com/the-future-of-learning/10-innovative-learning-strategies-for-modern-pedagogy 
9. Modern teaching methods for primary school. – https://www.slideshare.net/teachertraining398/modern-teaching-methods-for-primary-school 
10. Læring og interaktivitet i det moderne klasserommet. – https://blogg.interactive.no/laering-og-interaktivitet-i-klasserommet 

Література чи фізика: що важливіше у сучасному світі?

У молодшій та середній школі діти відвідують уроки малювання й музики – предмети, що зникнуть з розкладу пізніше, у віці, коли здатність сприймати художні образи тільки поглиблюється. Чому ж так? Виходить ці дисципліни не вважаються серйозними, життєво необхідними для розвитку дитини?
НУШ ставить за мету формування семи, (інколи виділяють одинадцять) компетентностей. Деякі з них можна віднести до точних наук, інші – до гуманітарних, тоді як решта – поєднують у собі ознаки обох напрямків. При цьому жодна з компетентностей не є важливішою за інші.

Фізики проти ліриків – хто переміг?

Відома суперечка фізиків та ліриків почалась у далекому 1959 році з листа студентки одного з педагогічних вишів, що прочитала вірш Блока знайомому фізику. Отримавши зверхню відповідь, мовляв, поети не важливі, обурена дівчина звернулася до кореспондентів газети «Комсомольська правда». Так і постало питання: чи дійсно цікавість до мистецтва знецінена технічним прогресом? Дискусія отримала колосальний розголос. Наукові робітники, студенти, поети, молодь, літні люди – в редакцію писали усі. Байдужим не лишився ніхто.
Утім, чи судилося перемогти «лірикам» у Радянському Союзі, що мав на меті наздогнати й перегнати захід? Державі, де прогрес виміряли тонами зерна й чавуну, довжиною залізничних доріг, польотами у космос. Звісно, тоді фізики отримали перевагу. У наш час цінність професій певною мірою зрівнялась, однак вплив тих дискусій дається взнаки до сьогодні.
Хочеш стати заможним – заробляй гроші. Здається, очевидно. Втім, велика кількість хвацьких підприємців не обов’язково робить країну заможною. Не менш важливі якісна комунікація та значний людський капітал, що створюють належні умови для розвитку. Саме тому країни ЄС сповідують європейські цінності, такі як право на самовизначення, парламентаризм, правова культура, соціальне партнерство, толерантність, та ін., що лежать в основі швидкого прогресу та роблять його можливим.

«Безкорисне» знання?

Свого часу відомий філософ та математик Бертран Рассел назвав гуманітарне знання «безкорисним». Не бажаючи образити, а швидше для того, щоб підкреслити той факт, що користь природничих наук очевидна, адже технічні досягнення – телефони, хмарочоси – є матеріальним її свідченням, а от користь гуманітарних наук –  опосередкована й розмита.
Якщо у радянські часи вододіл дискусії фізики-лірики проходив на межі «мистецтво-наука», то сьогодні технічне знання сприймається як утилітарне, прагматичне, тоді як філософія, соціологія, педагогіка та ін. часто не вважаються настільки ж серйозними науками. Це щось допоміжне, прикраса, дизайн для вже готового механізму, теорії. Але чи дійсно це так?

Наведемо два приклади. У Японському інституті дорожнього будівництва інженери, які проектують мости, відвідують річний курс «Мистецтво доби Відродження». Якщо не розвивати творчу фантазію, вважають японці, проектувальник навчиться будувати лише один міст, лише одну дорогу. Інший приклад. Колись Білл Гейтс, засновник «Microsoft», сказав, що для створення компанії йому необхідні якісні програмісти й математики, Стів Джобс у відповідь зазначив, що серед цінностей «Apple», крім технічного, є ще сильний гуманітарний, творчий компонент.

Нові факти чи новий кут зору – що важливіше?

То що ж за компонент допоміг Стіву Джобсу зробити свої пристрої ледь не уособленням стилю життя креативного класу? Таємниці немає: гуманітарний підхід спрямований на поліпшення якості комунікації та дозволяє знайти неочікувані підходи там, де раніше дослідники зайшли б у глухий кут чи помилково трактували факти. Що більше голосів ми чуємо, то більш комплексно бачимо проблему, а це, зі свого боку, зменшує кількість помилок у роботі, сприяє швидкому прогресу.
Тож не дивно, що сучасна школа ставить на меті саме розвиток софт скиллс - навичок, які допоможуть дітям стати успішними дорослими. За предметами, які вивчають у школі, всі компетентності НУШ можемо поділити на три групи:
1. Точні науки – математична компетентність; компетентність у галузі природничих наук, техніки, технології.
На межі ХІХ-ХХ ст. саме вони сприяли значному покращенню умов життя людини та допомогли в рази збільшити продуктивність праці. Чимало людей ототожнюють їх розвиток з прогресом, що зовсім не дивно.
2. Гуманітарні – вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватись іноземними мовами; громадянська та соціальна компетентності, пов’язані з ідеями демократії, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя; культурна компетентність.
Попри стереотипи, гуманітарні науки не є менш точними у своїй аргументації чи фактах. Психоаналіз, психологія, криміналістика, політологія, культурологія та інші не лише розкривають закони, за яким живе і розвивається суспільство, але й лікують колективні травми. Інколи знання з саме цих дисциплін допомагає медіа й політиками ставати сірими кардиналами та керувати людськими масами.
3. Компетенції, які поєднують ознаки гуманітарних та точних наук: інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; підприємливість та фінансова грамотність.
Чимало викликів, що стоять перед сучасними людьми, рівномірно пов’язані з гуманітарними і точними науками. Створення товару з розумінням потреб іншого, доставка, адаптація під закордонні ринки, людські конфлікти, емоційні та соціальні потреби, мотивація персоналу до безперервного навчання – все це є питаннями комунікації і сферою гуманітарного знання.
То чи можна констатувати перевагу однієї групи компетентностей над іншою? Швидше за все – ні. Усі процеси мають йти паралельно та все більше галузей будуть розвиватися на стику як синтез гуманітарного і точного знання. А їх, вочевидь, наслідують й освітні траєкторії.

4 онлайн-сервіси для ефективної взаємодії вчителя та школярів

Школа – це осередок постійної взаємодії вчителя та школярів. Саме від неї залежить успішність дітей та рівень їхньої зацікавленості навчанням. Однак часто педагогу банально не вистачає часу та можливостей, щоб відповісти на всі запитання дітей та отримати від них зворотній зв’язок. На щастя, існує чимало дійсно корисних інтернет-ресурсів, які допоможуть учителю вирішити цю проблему та організувати ефективну взаємодію зі школярами.
Тож ми підготували для вас огляд чотирьох якісних, а головне – безкоштовних онлайн-сервісів, які допоможуть успішно працювати з учнями. Ці прості у використанні застосунки відкривають для вас чимало можливостей.

Plickers

Plickers – це мобільний додаток, який дозволяє вчителю організувати тестування та швидко отримати результати. І все це без використання великої кількості ґаджетів. Достатньо мати комп’ютер, проектор та смартфон. Щоб скористатися можливостями сервісу, потрібно зареєструватися на сайті та завантажити мобільний додаток (для iOS чи Android).
Перед початком роботи потрібно підготувати картки для відповідей (безкоштовно можна скачати 5 наборів). Кожна картка має свій QR-код, порядковий номер та буквені позначки для варіантів відповіді (A, B, C, D): праворуч, ліворуч, вгорі та внизу. Картки треба роздрукувати, наклеїти на картон чи заламінувати.
Зверніть увагу: при створенні класу та включенні до нього дітей додаток автоматично присвоїть кожному порядковий номер, якому й буде відповідати певна картка з QR-кодом.

Програма дозволяє створювати запитання у двох форматах: із чотирма варіантами відповіді або ТАК/НІ. Готові завдання можна демонструвати на проекторі в режимі реального часу. Для цього треба увійти до свого облікового запису на сайті, активувати відповідний режим («Live view») та роздати дітям картки. Відповідаючи на кожне запитання, учні мають показувати свою картку так, щоб буквене позначення правильної відповіді було вгорі. Для фіксації відповідей учитель має направити камеру смартфона на картки та натиснути кнопку «Scan». Мобільний додаток зчитує QR-коди, а відповіді дітей виводяться на екран комп’ютера.

Trello

Trello – це онлайн-програма, яка допоможе вчителю організувати продуктивну командну роботу школярів (наприклад, створення проекту чи підготовку до предметного турніру). Сервіс дозволяє налагодити чіткий розподіл обов’язків і візуалізувати важливі аспекти взаємодії з дітьми (планування і терміни виконання роботи, обмін ідеями та корисними посиланнями, контроль на кожному з етапів). А щоб користувачам було ще простіше, програма має спеціальні маркери (картки, позначки та кольори). Це дозволяє створити власну систему взаємодії в команді. Щоб почати користуватися сервісом, потрібно зареєструватися («Sign up – It's Free») чи авторизуватися через свій Google-акаунт («Sign up with Google»).

Використовуючи цю онлайн-програму, ви зможете організувати ефективну взаємодію школярів. Діти навчаться розподіляти обов’язки між учасниками команди, нести відповідальність за дотримання термінів виконання та оперативно вирішувати будь-які проблеми. Одну дошку у Trello можна використовувати як для одного, так і для кількох проектів одночасно.
Завдяки Trello кожен учасник проекту може стежити за перебігом роботи в режимі реального часу. Програмою також можна користуватися зі смартфону (дозволяє постійно тримати зв’язок між учасниками та швидко реагувати на нові виклики). Працюючи з Trello, вчителі та учні отримають цінний досвід онлайн-комунікації, навчаться планувати і структурувати свою роботу, а також нести відповідальність за її результати.

Edmodo

Edmodo – це інтерактивний онлайн-ресурс, схожий на соціальну мережу. Він покликаний допомогти вчителю виконати будь-які освітні завдання. Завдяки йому педагоги, школярі та батьки можуть успішно взаємодіяти та спільно вирішувати нагальні проблеми. Інтерфейс Edmodo перекладено українською мовою. Користуватися сервісом можна безкоштовно.
Щоб почати роботу з ресурсом, необхідно зареєструватися на сайті (у якості вчителя, учня чи батьків). Для цього потрібно вказати вашу електронну адресу та ім’я. Одразу після цього можна починати роботу.

Із цим онлайн-ресурсом учитель зможе успішно організувати дистанційну взаємодію зі школярами. Можна створити віртуальний навчальний простір та наповнити його потрібною інформацією. Учні зможуть використовувати її у будь-який зручний час для поглиблення знань з певної теми, під час підготовки до ЗНО чи олімпіади, працюючи над проектом чи навіть на лікарняному. А ще онлайн-сервіс можна перетворити на відкритий майданчик для спілкування та вирішення актуальних питань. До того ж Edmodo чудово підходить для створення різноманітних завдань (тестів, вікторин, опитувань тощо) та зручного обміну ними зі школярами.

Linoit

Linoit – це віртуальна дошка (полотно), на якій можна закріплювати спеціальні стікери з інформаційними замітками, зображеннями, відео та документами. Над однією дошкою може працювати кілька школярів одночасно, що неодмінно розвиватиме навички командної роботи. На жаль, сервіс не має українськомовного інтерфейсу. Проте Linoit є інтуїтивно зрозумілим (також для перекладу можна використати налаштування браузера).
Щоб оцінити всі переваги сервісу, потрібно зареєструватися. Після цього треба увійти до власного кабінету та почати створення дошок та груп. Користувачі можуть змінювати розташування стікерів, фільтрувати нотатки за часом створення, створювати групу учасників (вказавши електронні адреси учасників у спеціальній розсилці). Працювати з ресурсом можуть і не зареєстровані користувачі. Однак їхні можливості обмежені (не можуть працювати у групі, редагувати полотна кілька разів та зберігати всі свої дошки).

Сервіс дозволить учителю організовувати продуктивну групову роботу школярів, ефективне вивчення навчального матеріалу та цікаве виконання домашніх завдань. Використовуючи його, вчитель зможе проводити мозкові штурми, організовувати проектну роботу та впроваджувати дистанційне навчання. Це неодмінно допоможе вдосконалити навчальний процес.
Використовуйте ці сервіси у навчальному процесі. А також шукайте ресурси, які стануть у пригоді саме вам. І не забувайте ділитися секретами зі школярами та своїми колегами!

Секстинг, грумінг, мобінг: від чого страждають діти в інтернеті

9715

20 серпня 2018Катерина Толокольнікова версія для друку

На гарячу лінію ГО «Ла Страда Україна» щодня телефонують діти, якім потрібна допомога через онлайн-небезпеку. За півтора року таких звернень було більше одинадцяти тисяч.

Організація «Ла Страда Україна» розпочала роботу 20 років тому і спершу займалася попередженням торгівлі людьми, але згодом стала допомагати постраждалим і від інших форм насильства. Тепер ГО «Ла Страда Україна», окрім іншого, надає громадянам консультації на двох безкоштовних національних гарячих лініях. Перша — для дорослих: вона покликана попереджати випадки домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації. А друга — для дітей (0 800 500 225 — зі стаціонарних телефонів, 116 111 — із мобільних). Дитяча гаряча працює з 2013 року. Із самого початку її роботи небезпеки в мережі стали однією з головних тем, із якими зверталися до ГО діти та їхні батьки. Відповідь на дзвінки на гарячу лінію надають психологи, юристи та соціальні працівники.

За останні півтора року, з січня 2017-го по червень 2018-го року «Ла Страда Україна» прийняла 35 тис. 534 дзвінки на дитячу гарячу лінію. Проаналізувавши приводи для дзвінків, організація визначила основні: права дітей, психологічне здоров’я дітей (тривога, самотність, страхи, суїциди), випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми (зокрема комерційна та сексуальна експлуатація), а також стосунки в сім’ї і з однолітками, питання статевого виховання й ВІЛ / СНІД, правосуддя щодо дітей, проблеми внутрішньо-переміщених осіб та інші.

Третина зі всіх звернень — а це понад 11,4 тисячі дзвінків — стосувалися небезпек для дітей у мережі. 10 тис. 621 раз дзвонили самі діти, а 800 разів — дорослі, які хотіли отримати консультацію щодо ситуації з дитиною. Такою статистикою президентка організації Ольга Калашник поділилася на круглому столі «Безпека дитини в інтернеті», організованому спільно з Міністерством інформаційної політики України.

За словами Ольги Калашник, небезпеки в мережі дотичні до більшості з цих проблем. «Наші колеги з мережі неурядових організацій “Жінки проти насильства” (Women Against Violence, WAV) проводили дослідження й виявили, що у 80 % випадків гендерно зумовленого та домашнього насильства застосовуються нові медіа — саме в інтернеті відбуваються переслідування, погрози, шантаж із застосуванням відео та фото. Підтвердження такі тенденції ми отримали й із дзвінків на нашу гарячу лінію», — розповіла вона.

Ольга Калашник. Фото — ІА «Укрінформ», надане МІП.

Найбільше питань було про комп’ютерну та інтернет-залежність — 2877 дзвінків. На другому місці секстинг — інтимне листування й пересилка фото інтимного характеру. «Сама по собі вона, звісно, може бути між людьми, — якщо нікого не кривдить. Але вона також може спричинити конфлікти й навіть довести дитину до самогубства, якщо її співрозмовник погрожуватиме передати це листування чи фото третім особам», — зазначила очільниця «Ла Страда Україна». Секстингу стосувалося 2627 дзвінків.

Статистика звернень на «дитячу» гарячу лінію ГО «Ла Страда Україна» за минулі півтора року

1532 рази на гарячу лінію повідомили про випадки тролінгу — глузування з дитини та провокацій щодо неї.

Скарги на фішинг — інтернет-шахрайство, метою якого є отримати доступ до логінів та паролів користувача, — прозвучали під час 1207 дзвінків.

1047 повідомлень «Ла Страда Україна» отримала про грумінг — входження в довіру до дитини з метою подальшої особистої зустрічі для вступу в сексуальні відносини, експлуатації чи шантажу. «Це ті всім відомі нам випадки, коли доросла людина під виглядом однолітка починає спілкуватися з дитиною, входить до неї в довіру й потім використовує», — пояснила Ольга Калашник. Нагадаємо, в липні представник Кіберполіції України Заур Урусов розповів Media Sapiens про кілька випадків грумінгу в Україні, щодо яких були порушені кримінальні справи.

919 дзвінків стосувалося смертельних квестів у соціальних мережах, метою яких є доведення дитини до самогубства. Широко відомою стала «гра» «Синій кит» у соцмережі «ВКонтакте», а нещодавно також стало відомо про небезпечний додаток до месенджера Whats App МОМО.

Ще три категорії небезпек, які виділили «Ла Страда Україна», це кібербулінг — мобінг — цькування групою людей (697 дзвінків) та цькування дитини онлайн (398 дзвінків). Останньою за кількістю дзвінків загрозою виявився картинг (122) — шахрайство з банківськими картками.

Дані гарячої лінії за перше півріччя 2018 року

«Поруч із можливостями, які нам надають нові інформаційні засоби, існує дуже багато небезпек, до яких і діти, й дорослі є вразливими, — каже пані Калашник. — Уже перелічені серйозно впливають на емоційний стан дитини й можуть мати трагічні наслідки. Вони можуть призвести до сексуального насильства, торгівлі людьми, вбивств та самогубств. Нам усім разом треба щось із цим робити. Насамперед — розпізнавати ці небезпеки. Також має бути співпраця з Центральними органами виконавчої влади — Міністерством внутрішніх справ, Міністерством освіти та науки, Міністерством інформаційної політики тощо — щодо попередження впливу онлайн-злочинів на дітей, проведення профілактичної роботи серед молоді, батьків, спеціалістів, а також розслідування таких злочинів і притягнення винних до відповідальності».

«Ла Страда Україна» вже співпрацює з Міністерством інформаційної політики України. Відомство ініціювало партнерство «Ла Страда Україна» з офісом Facebook — у результаті контакти й номери гарячих ліній ГО опублікували в «Центрі безпеки Faceboоk», а також розділі «Протидія самогубствам».

Користувач може знайти їх, обравши в переліку країн Україну.

«Ми ж тепер володіємо унікальним правом, дізнавшись про певні небезпечні ситуації щодо дітей і дорослих у Faceboоk, повідомити про них соціальну мережу, — зазначила Ольга Калашник. — Я думаю, що це може бути прикладом співпраці громадянського суспільства, центрального органу виконавчої влади та провідної соціальної мережі. Потрібно, щоби подібних ініціатив було більше. Адже інтернет стрімко змінюється й там увесь час з’являються нові виклики».

Нагадаємо, півтора роки тому ГО «Детектор медіа» презентувала мультимедійний онлайн-посібник з медіаграмотності для підлітків «МедіаДрайвер». Його основна мета − навчити молодь орієнтуватися в світі інтернету та ЗМІ, а також критично сприймати інформацію. Ресурс складається з 16 тематичних розділів. Два з них присвячено захисту підлітків від загроз у мережі: психологічному та технічному.