Google Диск не закривається, а оновлює формат

Йдеться про оновлення Диску з розширенням функцій

Сервіс Google Drive припинить своє існування в старому форматі, однак на заміну прийде нова версія диску із розширеними функціями. Про це повідомляє офіційний блог Google.

«Google Диск для Mac/ПК офіційно застарів. Він не підтримуватиметься починаючи з 11 грудня 2017 року, і він повністю відключиться 12 березня 2018 року. Ми рекомендуємо використовувати Stream Drive File. Як альтернатива або на додаток до установки Drive File Stream ви можете перейти на нову версію Диска для Mac/ПК під назвою «Створення резервних копій та синхронізація», – йдеться в повідомленні.

Компанія зазначила, що дані користувачів не будуть втрачені. Оновлений Google Диск – Drive File Stream буде включений для всіх користувачів із можливістю синхронизації, більш швидкого доступу до файлів, розширеними адміністративними функціями і посиленою системою захисту.

Drive File Stream – це новий додаток, що дозволяє швидко отримати доступ до всіх файлів Google Диска на вимогу прямо з комп'ютера, тобто майже без використання місця на жорсткому диску.

В чому різниця цих двох програм?

1. Для приватних користувачів буде доступний Backup and Sync - по суті, це оновлена версія Диска, але з додатковими можливостями;

2. Drive File Stream обіцяють як більш комплексне і зручне "хмарне" рішення. Але повноцінне його використання можливе буде лише при платній підписці.

Отже, швидке закриття десктопної програми Google Drive багатьма було невірно інтерпретовано як закриття доступу. Дійсно, з 12 березня 2018 року програма Google Drive буде відключена, але жоден користувач не втратить доступу до своїх файлів у хмарному сховищі.

За матеріалами  https://mind.ua/   та https://konkurent.in.ua/

404 Not Found - що це?

Помилка 404, яка часто з’являється в результатах пошуку по сайту або при переході по посиланнях, означає, що сервер не зміг знайти запитувану інформацію. Це ні в якому разі не означає, що сервер недоступний, або з ним щось не так, просто інформації, яку ми намагаємось отримати, на ньому немає. 

Найчастіше подібна ситуація виникає, коли який-небудь матеріал або веб-сторінку переносять в інше місце, змінюють її URL або повністю видаляють. 

Помилка 404 настільки часто зустрічається в Інтернеті, що кожен поважаючий себе сайт намагається якось оформити сторінку з повідомленням про цю помилку. Це робиться для того, щоб компенсувати негативні емоції користувача, що з’являються тоді, коли він не знаходить те, що шукав. В Інтернеті навіть є цілі ресурси, присвячені цікаво оформленим 404 сторінкам. 

Також на сторінці 404 розміщують інформацію про найбільш корисні розділи сайту, які рекомендується відвідати, щоб швидше знайти необхідні дані: фото, статтю або відео і т.д.

Читати більше на - igroup.com.ua/seo-articles/404-not-found/ 

До того, як сучасний інтернет став доступний по всьому світу, мережа не була глобальною. Сучасні протоколи, які в ній застосовують, придумали в 80-х і 90-х роках в CERN.

22.07.15

Тім Бернерс-Лі, винахідник HTTP, найвідомішого з них, створив його на основі файлового протоколу FTP. Бернерс-Лі також винайшов URI, URL, HTML і, звичайно ж, WWW в цілому - абревіатури, знайомі будь-якому досвідченому користувачеві Інтернету.

Версія HTTP 0.9, яка з'явилася в 1992 році, включала в себе коди стану з трьох цифр. Перша позначала вид повідомлення: 1 - інформаційне, 2 - успіх, 3 - перенаправлення, 4 - помилка клієнта, 5 - помилка сервера. Друга цифра позначала підгрупу повідомлень, третя - конкретне повідомлення в цій групі. Коди на кшталт 200 ( «добре») і 304 ( «не змінилося») ми ніколи не бачимо, тому що замість цих цифр браузери відображають вміст сторінок. А ось помилка 404 ( «, не знайдено») добре всім відома. З нею стикався кожен користувач, хто неправильно вводив адреса сторінки в рядок браузера або переходив по посиланню на неіснуючу сторінку.

Хоча це всього лише легенда, вона, як і сама помилка 404, вже перетворилася на частину інтернет-фольклору

З помилкою 404 пов'язана міська легенда. Нібито свого часу в офісі CERN на четвертому поверсі була кімната 404, де знаходився центральний сервер. Там сиділи кілька людей, які вручну обробляли приходили запити. Якщо запит був помилковим, то з'являлося повідомлення «Room 404: file not found». І хоча це всього лише легенда, вона вже увійшла в інтернет-фольклор, а сама помилка 404 стала частиною популярної культури і сленгу, полігоном для гумору веб-дизайнерів і символом благодійності.

«Як людина, яка працювала в CERN, кажу вам, що кімнати 404 на четвертому поверсі офісу не було. У CERN кімнати нумерують по-іншому: перша цифра позначає номер будинку, а дві інших - номер кімнати. Але в будівлі номер 4 немає кімнати номер 04, відлік там починається з 410 і йде по наростанню - не питайте мене, чому »

Тім Бернерс-Лі

винахідник HTTP https://igromania.km.ua/a207365-otkuda-vzyalas-oshibka.html

Флеш-картки у навчальному процесі: коли знання можна побачити

Ви напевне бачили, як ведучі ток-шоу чи студенти перед доповіддю прискіпливо розглядають спеціальні картки. Або люди, які бажають вивчити іноземну мову, носять із собою цілі стоси папірців з окремими словами. Навіщо це? Усе дуже просто: для успішного засвоєння потрібної інформації. Саме для цього існує методика роботи з флеш-картками. Адже матеріал, який сприймається візуально та повторюється нами кілька разів, значно краще засвоюється мозком і надовго запам’ятовується. 

Суть методики роботи з флеш-картками

Суть методики використання флеш-карток у тому, щоб через певні проміжки часу вивчати та перевіряти інформацію, яка подається на спеціальних картках (у вигляді слів, чисел, зображень тощо). Дані на них розміщуються з обох боків. Наприклад, на одному знаходиться запитання (хімічна формула або дата), а на іншому – відповідь чи коротке пояснення. Такі флеш-картки називають «фізичними» (їх можна тримати в руках). Також існують ще й онлайн-картки, які стають дедалі популярнішими, адже ґаджети нині є ледь не в кожного. 

Донедавна флеш-картки використовували здебільшого для вивчення іноземної мови (насамперед лексики). Та зараз їх однаково успішно задіюють для запам’ятовування матеріалу з будь-якого навчального предмету. Наприклад, це можуть бути пам’ятки архітектури (історія), фразеологізми (українська мова) чи формули хімічних сполук (хімія). Робота з такими картками спрямована на візуальне сприйняття інформації та побудову асоціативних рядів. Крім того, використання флеш-карток базується на ігровому принципі, що дозволяє зацікавити дітей, додати навчанню змагального запалу.

Для кращого запам’ятовування використання флеш-карток поєднують із методикою «розділеного повторення». Так, матеріал не лише вивчають за допомогою карток, а й кілька разів перевіряють якість його запам’ятовування (дотримуючись певної періодичності). Це дозволяє значно краще засвоювати інформацію, виокремити проблемні питання та зосередитися на їх вирішенні. 

Алгоритм використання флеш-карток

Як користуватися флеш-картками? Усе дуже просто: вивчаючи певний обсяг матеріалу, вчитель виокремлює основну інформацію (наприклад, сукупність дат із теми чи перелік назв та авторів літературних творів) та формує набір флеш-карток. Під час роботи з ними інформація буде розділена на чотири групи: незнайома, малознайома (вивчення вже почалось), добре засвоєна та складна для сприйняття (потребує додаткового повторення). На практиці це має такий вигляд:

1. Заздалегідь підготуйте чотири невеликі коробки (наприклад, із картону) та потрібну кількість карток.

Усі флеш-картки покладіть до однієї зі скриньок (назвемо її «основною»). Запропонуйте учню взяти з неї 10-20 карток і вивчати їх протягом дня. Наступної доби попросіть дитину покласти опрацьовані картки до нової коробки (наприклад, «першої»). Після цього запропонуйте школяреві взяти з основної скриньки новий набір флеш-карток.

2. Після того, як у першу коробку буде покладено 50-60 карток, попросіть учня дістати їх звідти і повторити матеріал.

Трохи згодом перевірте знання дитини: покажіть їй флеш-картки та попросіть називати правильні відповіді. Якщо інформація з картки добре запам’яталася, її можна перемістити до другої коробки, а якщо ні – повернути картку до основної скриньки. Слідкуйте, щоб учень відповідав чесно і не плутав знання матеріалу та його впізнавання.

3. Коли у другій скриньці буде близько 30-40 флеш-карток, знову запропонуйте школяреві перевірити знання.

Якщо дитина швидко та правильно відповідає на запитання, помістіть картку до третьої коробки. Коли ж матеріал не вдалося вивчити – покладіть картку до основної скриньки.

4. Флеш-картки, які знаходяться у третій коробці, можна вилучати з процесу вивчення, а зафіксовану на них інформацію вважати закріпленою.

Але для кращого запам’ятовування варто періодично повторювати навіть те, що добре відомо. Саме так знання будуть успішно переходити із короткотривалої до довготривалої пам’яті.

Варто пам’ятати, що кожна дитина має власний темп запам’ятовування. Тож періодичність вивчення та повторення флеш-карток, а також необхідну кількість карток у кожній скриньці варто обирати індивідуально. Так само це стосується й різних навчальних предметів, адже іншомовні слова можна засвоювати значно швидше, ніж, наприклад, інформацію про пам’ятки архітектури. Загалом за допомогою флеш-карток можна вивчати новий матеріал, готуватися до контрольних робіт чи іспитів, перевіряти якість знань та поглиблювати їх.

Як зробити використання флеш-карток ще ефективнішим?

1. Запропонуйте дитині самостійно створювати флеш-картки. Так інформація буде засвоюватися вже на етапі підготовки матеріалів.
2. Поясніть учням, що вивчення флеш-карток не потребує багато часу (одна така сесія може тривати всього 10-15 хвилин).
3. Переконайте дітей систематично працювати з картками. Попросіть їх намагатися робити це щодня (як тільки з’являється час та можливість).
4. Наголошуйте на тому, що інформацію потрібно дозувати. Не варто навіть намагатися вивчити все й одразу.
5. Навчіть дітей розділяти складний матеріал на складові. Адже метод флеш-карток працює за принципом «одне запитання – одна відповідь».
6. Мотивуйте школярів самостійно перевіряти свої знання, влаштовувати навчальні змагання з однокласниками.
7. Просіть дітей завжди озвучувати інформацію з карток. Це дозволить швидко виявити помилки та додатково залучити слуховий канал сприйняття інформації.
8. Наполягайте на тому, щоб школярі завжди вивчали флеш-картки з обох боків (так легше простежити зв’язок між запитанням та відповіддю). 
9. Намагайтеся робити матеріал флеш-карток цікавим, пропонуйте дітям використовувати яскраві асоціації.
10. Створюючи флеш-картки, поєднуйте використання слів та зображень (для додаткової візуалізації).

Дієві поради для розвитку комунікативних навичок

Вчимо дітей мистецтву спілкування – корисні поради для розвитку комунікабельності.

Яким має бути спілкування між учнями? Доброзичливим та невимушеним. Але, на жаль, так буває не завжди. У ваших силах налагодити комунікацію у класі, допомогти дітям навчитися товаришувати – насправді це простіше, ніж здається.

Виходимо з причин проблеми

Спочатку придивіться, які саме проблеми комунікації мають ваші учні:

• чи є загальна напруженість, чи нервують вони під час спілкування;
• чи наявне відчужене ставлення до інших та як воно проявляється;
• можливо, учні не дивляться в очі при розмові, сутуляться або недоречно посміхаються;
• чи говорять вони занадто швидко, дуже голосно або майже пошепки.

Аналіз поведінки підкаже вам, чому в дітей виникають проблеми та як можна їх подолати.

Так, учень може не бачити необхідності знаходити спільну мову з однолітками. Якщо дитяча комунікабельність знижена через переконання «Кожен – сам за себе, ніхто мені не потрібен», треба довести хибність цієї тези.

Коли учень начебто й тягнеться до однокласників, але не розуміє, як знайти з ними спільну мову – можливо, він не має потрібного прикладу. Тож слід показати, як зацікавити інших, як легко підтримати бесіду.

Якщо ж дитина вразлива чи має занижену самооцінку, тоді дорослий повинен тактовно показати шляхи подолання внутрішніх негараздів.

Практичні кроки назустріч замкнутим учням

Навчитися будувати стосунки, не спілкуючись із людьми, неможливо. Тому потрібно створювати умови для набуття учнями досвіду колективної взаємодії та спілкування. Завдання вчителя – спланувати командну роботу, організувати проектні дослідження чи проводити виховні години, які згуртовують. Участь у такій роботі дає можливість будь-якому учню проявити себе. Але тут є нюанси.

1. Якщо говорити про учнів, яким важко побудувати спілкування з однолітками, слід звернути увагу на низку чинників, що можуть бути причиною такої проблеми. Їм може не вистачати емпатії до співрозмовників. Або вони просто не розуміють, що для полегшення встановлення контакту необхідно бути ввічливими. Отже, їх треба навчити обирати доречний тон бесіди відповідно до особливостей ситуації спілкування та характеру співрозмовників. Коли комунікативні навички відсікаються як непотрібні, легко не зважати на правила доброго тону. Тож нехай у класі панують вимоги не переривати співрозмовників, а розмовляючи, не займатися сторонніми справами, наприклад, не сидіти у соцмережах.
2. Коли учень бажає, але не вміє спілкуватися, дайте йому приклад. Так, у початковій школі найкраще спрацьовує пропозиція «Давай разом», тобто діти вчаться знайомитися та пропонувати одне одному взяти участь у спільній справі. Учень має знати, що з кимось в нього вийде потоваришувати, а хтось не піде на контакт, і це нормально – не потрібно намагатися сподобатися всім. У середніх та старших класах на перший план виступає вміння цікавитися думкою інших та пошук шляхів розв'язання суперечок чи непорозумінь.
3. Усім хочеться влучно висловлювати власні думки, але для цього потрібен неабиякий словниковий запас. Тому на будь-якому уроці будуть доречними вправи, побудовані за схемою «запитання – відповідь», які навчать учнів вести діалог. Якщо дитина може розгубитися, коли до неї звертаються, запропонуйте разом вигадати декілька універсальних фраз-шпаргалок, які можна буде використати для впевненої відповіді на запитання. Запам’ятовування висловів, які здаються цікавими, також значно збагатить лексикон.
4. Поширеною причиною проблем у спілкуванні є невпевненість у власних силах. Наприклад, навички спілкування в сором’язливого учня тренують прохання час від часу принести щось необхідне або передати комусь на словах корисну інформацію. Також порадьте просто вітатися з кожним, хто йде назустріч.
5. Дітям, які бояться виступати на публіці, варто готувати промови перед дзеркалом. Підкажіть, що заповнити паузи у діалозі можна, поставивши питання за темою, яка обговорювалась останнім часом. Такий підхід дозволить водночас проявити цікавість до однолітків та підтримати будь-яку розмову. Якщо дитина говорить занадто тихо, можна тренувати звучність голосу.

Допомогти учням розвинути товариські якості просто! Для цього ви можете:

• створити у колективі атмосферу доброзичливості та поваги;
• знаходити спільні інтереси – регулярно влаштовувати цікаві позакласні заходи, організовувати обговорення важливих завдань;
• підтримувати дітей у бажанні спілкуватися, в прагненні знаходитися у вирі подій;
• допомогти розставити соціальні пріоритети: розібратися, хто входить до числа друзів, а хто – просто знайомих; пояснити, що варто про себе розказувати, а що краще залишити для близького кола;
• ненав’язливо спрямовувати дітей, які мають комунікативні проблеми, застосовувати на уроках методи та інструменти, що розвивають уміння спілкуватися.

Лауреати цьогорічної Премії Тьюрінга

Премія Тьюрінга, яка отримала назву на честь британського вченого Алана Тьюрінга, була заснована у 1966 році та вважається найпрестижнішою у сфері інформаційних технологій, своєрідною "ІТ Нобелівською премією". 

Цьогоріч Міжнародна Асоціація обчислювальної техніки присудила цю премію трьом вченим, "хрещеним батькам" штучного інтелекту - Йошуа Бенжіо, Джеффрі Хінтону и Янну ЛеКуну.

 

Методи, розроблені ними у різні роки дозволили зробити прорив у таких задачах, як комп'ютерний зір та розпізнавання мовлення. 
У 2012 році група вчених під керівництвом Хінтона представила на конкурсі з розпізнавання зображень тест штучного інтелекту ImageNet на основі нейромереж, який продемонстрував 85% правильних відповідей!

Кожен з нас сьогодні взаємодіє з алгоритмами розробленими Бенжіо, Хінтоном и ЛеКуном. 
Це системи розпізнавання облич при розблокуванні телефону, письмове спілкування, що пропонує варіанти введення тексту, самокеровані автомобілі, автоматизована медична допомога тощо. 
Вчені продовжують свою дослідницьку діяльність у сфері штучного інтелекту: Хінтон - у компаніі Google, Бенжіо - професор Монреальського університету та засновник компанії Element AI, Янн ЛеКун — головний спеціаліст зі штучного інтелекту компанії Facebook.

Всем знакомая Роботландия. Исполнители

http://robotlandia.ru/abc3/0101.htm

ScratchJr - цікаве програмування для малят

ScratchJr (читається «Скретч Джуніор») - це все той же самий Скретч, тільки спрощений для того, щоб на ньому могли програмувати маленькі діти.

Інтерфейс ScratchJr складається з бібліотеки проектів і редактора проектів. У редакторі проектів є все та ж палітра блоків, але урізана і спрощена. Також в ScratchJr присутній векторний графічний редактор також спрощений для малюків.
Сторінка підтримки для вчителів та зацікавлених батьків https://www.scratchjr.org/