Нова система оцінювання результатів навчання учнів: огляд наказу МОН №722

 Готуємось до 2026/2027 навчального року
Наказом МОН від 04.05.2026 № 722 (зі змінами) затверджено Систему та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів. Цей документ вводиться в дію поетапно –  у 2026/2027 навчальному році його положення застосовуватимуться для учнів 1–9 класів ЗЗСО, тоді як 10–11 класи працюватимуть відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 № 329.

Джерело та більш детальна інформація за посиланням https://naurok.com.ua/post/nova-sistema-ocinyuvannya-rezultativ-navchannya-uchniv-oglyad-nakazu-mon-722

Навчальні програми для коледжів змінять: підручники адаптують під професії — Дмитро Завгородній

 У 2027 році всі учні, які вступатимуть до 10 класу — незалежно від того, навчатимуться вони в академічному ліцеї чи коледжі, — перейдуть на програми за новим державним стандартом старшої школи. Водночас для студентів професійної та фахової передвищої освіти навчальні предмети планують адаптувати до обраної професії або спеціальності.Таким чином, у старшій школі поступово має з’явитися більше можливостей для профілізації, а в коледжах — зв’язок між загальноосвітніми предметами та майбутньою професією. Мета, за словами МОН, — зробити навчання зрозумілішим і практичнішим для учнів, які обрали професійну освіту після 9 класу.

Джерело та більш детальна інформація https://osvitoria.media/news/navchalni-programy-dlya-koledzhiv-zminyat-pidruchnyky-adaptuyut-pid-profesiyi-dmytro-zavgorodnij/ 

Сучасний навчальний відеоконтент: секрети ефективного створення

 

Джерело та детальна інформація https://naurok.com.ua/post/suchasniy-navchalniy-videokontent-sekreti-efektivnogo-stvorennya

Весела гра про інтернет!

 Spoofy розповідає дітям про загрози, які можна зустріти в інтернеті, вчить правилам поведінки в глобальній мережі, а також знайомить із багатьма іншими темами пов’язаними зі смарт-пристроями. Цікаво, повчально та безкоштовно! Ця гра – благодійний проєкт, у створенні якого взяли участь біженці з України.

Адреса https://www.spoofy.lt/uk

 

Spoofy — це гра-пригода для дітей від 7 до 12 років, у якій потрібно пройти різні рівні та в процесі засвоїти правила онлайн-безпеки. Школярам пропонують чотири ситуації: у школі, на дні народження, у парку та в бабусі. Кожна з них пояснює правила цифрової поведінки:

 ✔️Комунікація в інтернеті

✔️Поширення фотографій

✔️Онлайн-шопінг

✔️Налаштування паролів

✔️Захист від вірусів і спаму

Після успішного проходження гри дитина отримує диплом «кібергероя». Spoofy не потребує реєстрації й доступна на смартфонах, планшетах та комп’ютерах. 

Дошкільнята вважають ШІ живим та чарівним: результати нового дослідження

 ШІ в освіті, навіть дошкільній, уже різнобічно досліджують. Він може запропонувати безпрецедентний потенціал для управління дитсадками, створення різноманітних матеріалів для навчання, персоналізованого навчального досвіду та спільного домашнього навчання. Але вперше в новому дослідженні йдеться не про організоване дорослим навчання, а про власний досвід дітей як користувачів. 

Джерело та результати дослідження https://osvitoria.media/ai/doshkilnyata-vvazhayut-shi-zhyvym-ta-charivnym-rezultaty-novogo-doslidzhennya/

День відкритих дверей у Берестинському педагогічному фаховому коледжі

 

Українська ШІ-модель отримає назву «Сяйво»

 

Українці проголосували в Дії за назву національної великої мовної моделі, яку ми розробляємо разом з Київстар. Вона допомагатиме українцям у державних сервісах, бізнесі, науці, освіті, обороні та інших сферах. Цією системою користуватимуться мільйони, саме тому варіанти назви та фінальний вибір робили ви.

Українці запропонували понад три тисячі назв. До фінального голосування увійшло 10 варіантів, які попередньо відібрали експерти. Серед головних умов відбору — ідеї мали бути оригінальними, без плагіату та порушення чужих прав.

Усього в опитуванні в Дії взяли участь 136 090 користувачів. З відривом у три тисячі голосів перемогла назва Сяйво (Siaivo).

Джерело та більш детальна інформація за посиланням: https://thedigital.gov.ua/news/technologies/siayvo-ukrayintsi-obraly-nazvu-dlia-natsionalnoyi-llm 

10 ідей формувального оцінювання з ШІ, де ШІ – «інструмент», а не «готова відповідь»

 

Що означає це поняття формувальне оцінювання

І «формувальне оцінювання», і «формативне оцінювання» походять від англійського formative assessment — тобто оцінювання, яке:

• відбувається під час навчання, а не в кінці

• допомагає покращити навчання, а не лише його зафіксувати

• дає зворотний зв’язок, а не просто бал

Джерело та детальна інформація за посиланням 

https://znayshov.com/News/Details/10_idei_formuvalnoho_otsiniuvannia_z_shi_de_shi_instrument_a_ne_hotova_vidpovid

Обережно: фішингові посилання

 Популярність маркетплейсів серед українців зростає, що створює поле діяльності для шахраїв. Одна з найпоширеніших схем аферистів – фішингові посилання, які імітують вигляд маркетплейсів та мають на меті виманити дані банківських карток.

Як захистити себе від фішинг-афери на маркетплейсах: поради для українців

Популярність онлайн-торгівлі в Україні зростає з кожним роком, і маркетплейси стають основними майданчиками для покупок. Але з цим приходять і нові загрози, зокрема, шахрайські схеми, спрямовані на виманювання особистих даних та грошей у користувачів. Однією з найбільш поширених схем є фішингові посилання, що імітують вигляд популярних маркетплейсів.

Що таке фішинг і як він працює?

Фішинг — це шахрайська практика, коли зловмисники намагаються отримати конфіденційну інформацію користувача, наприклад, логіни, паролі чи дані банківських карток. Для цього вони створюють фальшиві веб-сайти, які виглядають схожими на справжні платформи, такі як маркетплейси. Відвідавши таке посилання, користувачі можуть випадково ввести свої персональні дані або оплатити покупку через небезпечний ресурс.

Як розпізнати фішинг?

✅ Перевірте URL-адресу. Офіційні сайти маркетплейсів мають правильні та безпечні доменні імена (наприклад, "rozetka.ua" або "olx.ua"). Якщо ж у посиланні присутні сумнівні символи, додаткові цифри чи літери, або якщо адреса виглядає трохи зміненою, наприклад, "roz3tka.ua" або "olx.com.ua", це може бути ознакою фішингу.

✅ Перевірте дизайн сайту. Фальшиві сайти часто виглядають схоже на оригінальні, але зазвичай мають низьку якість графіки, помилки у тексті або незвичну структуру. Якщо ви помітили подібні недоліки, краще покинути сайт.

✅ Звертайте увагу на розсилки. Легітимні маркетплейси зазвичай не просять вводити особисту інформацію через електронну пошту або месенджери. Якщо ви отримали таку вимогу, будьте обережні.

✅ Перевірка через офіційний сайт або додаток. Якщо вам здається, що з вами зв’язуються з офіційного маркетплейсу, краще зайти на сайт або відкрити додаток через перевірений канал, а не за посиланням у листі чи повідомленні.

❌ Остерігайтеся підозрілих повідомлень. Якщо ви отримали листи або повідомлення через соцмережі з посиланнями на "подарунки" чи "знижки", це може бути спробою заманити вас на фальшивий сайт. Часто такі повідомлення містять заклики терміново ввести дані або здійснити оплату.

Джерело та більш детальна інформація за посиланням: https://stopfraud.gov.ua/cybersecurity-in-life/fishyngovi-posylannya-i1112

Що таке бедроттінг і чому зумери у захваті від нового тренду у соцмережах

 Основна мета бедроттінгу – відпочинок від обов'язків і зменшення стресу

У TikTok завірусився новий тренд під назвою «Bed Rotting», що в дослівному перекладі з англійської означає «гниття в ліжку». Цей тренд став максимально популярним серед молоді, зокрема серед покоління зумерів (молодь, яка народилася з 1997 по 2012 рік). Його суть полягає в тому, щоб проводити весь день у ліжку, забувши про всі справи.

Молодь каже, що таке дозвілля допомагає максимально впоратися з тривожністю і відновити життєві ресурси, хоча з боку це схоже на звичайну лінь. 

Що таке бедроттінг

У 2024 році американські медичні видання звернули увагу на те, що лежання в ліжку стає новим трендом у TikTok – і навіть отримало окрему назву Bed Rotting. Воно дещо нагадує інший, не менш популярний термін «брейнрот» (від англ. brain rot, brainrot, дослівно – «гниття/розкладання мозку»). Він позначає надмірне споживання інформації, особливо онлайн-контенту, який негативно впливає на когнітивні здібності людини.

Бедроттінг, навпаки, не передбачає споживання контенту із соцмереж – досить просто лежати в ліжку і займатися пасивними активностями. Це може бути їжа просто в ліжку, читання журналу або книги, перегляд фільмів і серіалів або просто неробство. Тривати бедроттінг може від п'яти хвилин до кількох годин – доти, доки людина знову не відчує сили на продовження роботи чи навчання. Головне правило – не спати, а відпочивати, перезаряджаючи свої «батарейки». 

Джерело та більш детальна інформація за посиланням:https://glavcom.ua/world/observe/shcho-take-bedrottinh-i-chomu-zumeri-u-zakhvati-vid-novoho-trendu-u-sotsmerezhakh-1071590.html

Приватність дітей в Інтернеті

 

Що таке приватність? 

Кожен має право на приватність. Воно містить:

• заборону на збір, зберігання, використання та поширення інформації про ваше приватне життя без вашої згоди;
• право контролювати інформацію про себе;
• право на захист честі та гідності;
• право на таємницю зв'язку; 
• право на захист персональних даних. 

Персональні дані — це певна інформація, за допомогою якої можна ідентифікувати особу, наприклад, прізвище та ім’я, дату й місце народження, громадянство, псевдонім, економічне й фінансове становище, дані про майно, банківські дані, підпис, адресу місця проживання. 

Кожна людина є власником персональних даних. Але діти часто поширюють свої персональні дані, залишають багато цифрових слідів. Саме тому на уроках варто говорити про приватність. Школа має виховувати в дітей, як і батьки, культуру онлайн-безпеки, зокрема щодо своїх персональних даних.

Детальніше про налаштування приватності:

• Рекомендації щодо приватності в TikTok — тут;
• Рекомендації щодо приватності в Instagram — тут;
• Рекомендації щодо приватності в Telegram — тут;
• Рекомендації щодо приватності у Facebook — тут.
• Джерело та більш детальна інформація за посиланням: https://stopfraud.gov.ua/cybersecurity-in-education/pryvatnist-ditej-v-interneti-i210

Онлайн-небезпеки для дітей з інвалідністю

 Інтернет став неодмінною складовою частиною життя як дорослих, так і дітей у всіх сферах діяльності. Використання онлайн-простору, комп’ютерів та різних гаджетів розкрили можливості для комунікації, освіти, праці, відпочинку й творчої самореалізації особистості для всіх.

Діти з інвалідністю так само використовують інтернет для спілкування в соціальних мережах, навчання та розвитку, люблять слухати музику та дивитися фільми, грати в онлайн ігри, дізнаватися інформацію стосовно різноманітних сфер життя. Онлайн простір збагачує їхнє життя, надає їм можливість реалізовувати право на освіту та соціальне життя, практикувати взаємодію з іншими та відчувати себе в безпеці. Але потрібно зауважити, що через особливості психофізичного розвитку діти з інвалідністю більш схильні до вразливості та можуть наражатися на онлайн ризики.Важливо розуміти, що такі діти з ментальною інвалідністю мають менш критичне мислення та більш схильні довіряти, особливо в інтернеті. До того ж вони шукають друзів саме в соцмережах, тому що їм важко дружити в офлайні. Звичайне життя для них складне. Цим можуть користуватися злочинці.

Кібербулінг – систематичне цькування, приниження та вчинення психологічного тиску за допомогою засобів цифрових комунікацій. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву тих, проти кого він спрямований. На жаль кібербулінг можуть звершувати не тільки незнайомці, але й ті, кого дитина добре знає. Діти з інвалідністю на 12% частіше стають жертвами кібербулінгу.

Секстинг – це обмін власними фото-, відео- та текстовими матеріалами інтимного характеру, із застосуванням сучасних засобів зв’язку: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж.

Сексторшен – це налагодження довірливих стосунків з дитиною в інтернеті з метою отримання приватних матеріалів фото та відео інтимного характеру з подальшим шантажуванням та вимаганням додаткових матеріалів чи грошей.

Онлайн грумінг – налагодження довірливих стосунків дорослим або групою дорослих з дитиною в інтернет мережі з метою скоєння сексуального насильства онлайн або в реальному житті.

Шкідливий контент – матеріали (зображення, відео, аудіо, тексти), що містять: насильство і прояви жорстокості, навчають дій, які можуть призвести до нанесення травм і каліцтв собі та іншим, дії що спонукають до самогубства, порнографію, пропаганду наркотичних засобів або інших речовин, сцени смерті, азартні ігри. Це те, що може побачити дитина без власного бажання і волі.

Шахрайство в мережі – злочинці обирають різні шляхи, щоб отримати приватну інформацію від дітей та використати її у своїх цілях, отримати матеріальну вигоду, при цьому використовують неправдиву інформацію.

Джерело: https://dignityonline.in.ua/adult/ryzyk/onlayn-nebezpeky-dlia-ditey-z-invalidnistiu/https://dignityonline.in.ua/adult/ryzyk/onlayn-nebezpeky-dlia-ditey-z-invalidnistiu/

Безоплатний доступ до платформи зі створення відео з використанням ШІ для освітян України

 Міністерство освіти і науки України оголошує про надання українським закладам освіти безоплатного доступу до платформи зі створення відеоконтенту з використанням технологій штучного інтелекту. Ініціатива реалізується в межах співпраці МОН з компанією Colossyan та спрямована на підтримку освітнього процесу в умовах війни. 

Colossyan — це платформа для створення відео на основі штучного інтелекту, яка дозволяє окремим особам та організаціям створювати відео професійної якості безпосередньо з тексту. Технологія Colossyan допомагає зробити відеоспілкування простим та масштабованим і використовується освітянами, компаніями та авторами контенту по всьому світу.

Використання платформи дозволяє педагогам перетворювати вже наявні конспекти, презентації та методичні матеріали на відеоуроки, скорочуючи час на підготовку навчального контенту та зменшуючи навантаження, водночас розширюючи можливості організації освітнього процесу.

Більш детальна інформація за посиланням https://mon.gov.ua/news/bezoplatnyi-dostup-do-platformy-zi-stvorennia-video-z-vykorystanniam-shi-dlia-osvitian-ukrainy?v=6944139750f8e

Сучасна інформатика для школярів: оновили ІТ-студії

 Штучний інтелект, робототехніка та хмарні технології — це вже не майбутнє, а шкільна реальність. Масштабували проєкт «Оновлена інформатика — ІТ-студії». Тепер сучасні інтерактивні уроки доступні для всіх учнів по всій країні.

Що таке ІТ-студії?

Це готові сучасні уроки для 1-11 класів та можливість отримувати актуальні цифрові навички незалежно від того, де перебуває дитина та в якому форматі навчається. Замість застарілих підручників — інтерактивні матеріали, анімовані відео та практичні завдання. 

Сервіс побудований так, щоб було зручно всім:

• Учням: зрозумілий інтерфейс та практика. Діти створюють власні цифрові продукти — від візуальних історій до програм — і одразу бачать результат.
• Учителям: готові рішення для уроків, автоматизоване оцінювання та інструменти для відстеження прогресу класу.
• Батькам: власний кабінет, де можна бачити успіхи дитини. Більше не треба шукати додаткові матеріали — все необхідне вже є на платформі.

Програма покриває найактуальніші теми цифрового світу:

• Цифрова грамотність та безпека в інтернеті
• Обчислювальне мислення та програмування
• Аналіз даних та моделювання
• Медіатворчість та штучний інтелект

Пілотний проєкт стартував ще у вересні 2022 року в 50 школах України. На сьогодні 95% вчителів готові рекомендувати ІТ-студії колегам. Матеріали платформи здатні на 70–100% замінити паперові підручники — це особливо важливо для дистанційного навчання.

Реєструйтеся та спробуйте IT-студії за посиланням: it-osvita.diia.gov.ua

TeenHero: Діти українських Героїв запускають власне TikTok-медіа, перетворюючи біль на творчість та лідерство

 Благодійний фонд «Діти Героїв» оголосив про запуск TeenHero — унікального онлайн TikTok-каналу, який повністю створюється підлітками 15–18 років, чиї батьки загинули, внаслідок повномасштабного вторгнення. Проєкт не просто пропонує безпечну альтернативу медіаспоживанню, а й поєднує терапію через творчість із практичним навчанням майбутніх лідерів думок.

Менторами та своєрідними натхненниками для підлітків стануть режисер та ведучий Євген Синельников, співачка та акторка Софія Лешишак, акторка дубляжу та озвучування Марія Єременко,  актори Євгенія Непиталюк та Назар Борушок,  українське творче об’єднання “МУР” та інші відомі професіонали креативної сфери України.

TeenHero — це простір, де підлітки говорять на зрозумілій для своїх однолітків мові, висвітлюючи теми, які хвилюють їх по всій країні: самовираження, хобі, огляди, челенджі, шкільне життя, волонтерство та емоції.

Ключові сенси проєкту:

• Голос належить підліткам: Автори TeenHero — самі пишуть сценарії, знімають та монтують. Фонд забезпечує менторську підтримку та психологічну безпеку, але редакційні рішення залишаються за командою молоді.
• Перехід від травми до дії: Проєкт свідомо не експлуатує травму втрати, натомість фокусуючись на творчості та активній позиції. Через створення контенту діти набувають навичок медіаграмотності, сторітелінгу та відеопродакшену.
• Альтернатива заборонам: TeenHero дає підліткам право бути почутими у їхньому природному середовищі — TikTok, пропонуючи змістовний, чесний та відповідальний контент

Благодійний фонд «Діти Героїв» надає довгострокову підтримку понад 14 000 дітей, які втратили одного чи обох батьків внаслідок війни. Місія Фонду — допомогти кожній дитині подолати біль втрати та вибудувати шлях до безпечного, гідного й самостійного майбутнього. Основний фокус — освіта та психологічна підтримка.

Сайт організації: https://childrenheroes.org/ 

Джерело: сайт "На урок"https://naurok.com.ua/post/teenhero-diti-ukra-nskih-gero-v-zapuskayut-vlasne-tiktok-media-peretvoryuyuchi-bil-na-tvorchist-ta-liderstvo

Цікаві факти про авторське право

 У сучасному світі все більше уваги приділяється захисту авторських прав. При цьому історія авторського права почалася досить давно і містить багато цікавих фактів.

Кожен прагне як найкраще захистити свою творчість. Способи захисту авторського права стають все більш ефективними та закони більш жорсткими з року в рік. Але попри все це, нерідкі випадки нелегального використання інтелектуальної власності творчих людей, так званого піратства.

А поки такі поняття як камкординг та кардшейрінг стають дедалі зрозумілішими, ми знайшли декілька цікавих фактів про авторське право, які проливають світло на історію цього питання.

Перші з перших

Вперше Закон про авторське право з’явився в Англії 1710 року. Він називався «Статут королеви Анни».

Цей закон передбачав, що автор отримує право на охорону опублікованого твору. Зокрема, закон забороняв тиражувати твір без згоди його автора протягом 14 років. А також давав право автору продовжити цей термін ще на 14 років.

На теренах України авторське право з’явилося лише за часів Російської імперії в 1828 році. Спочатку права на результати творчої діяльності прирівнювалися до права власності, а іноді й зовсім до рухомого майна.

А в часи СРСР про таке поняття як авторські права забули та й закону про них не існувало. Комуністична ідеологія передбачала, що всі права на твори та наукові досягнення належать державі.

Джерело та більш детальна інформація за посиланням

Кібербулінг серед дітей в умовах воєнного стану: виклики та шляхи подолання

 

Чому війна підсилює кібербулінг?

У воєнний час психологічний стан дітей значно ускладнюється. Постійна тривога, страх за близьких, втрата дому чи вимушене переселення створюють внутрішнє напруження. І досить часто ця агресія «виливається» в інтернеті, де дитина почувається анонімною і більш сміливою. Дистанційне навчання також відіграє свою роль – чим більше часу школярі проводять онлайн, тим більше шансів на виникнення конфліктів. Додамо сюди соціальну нерівність: діти з сімей переселенців або ті, хто втратив рідних, стають мішенню для насмішок. Водночас інформаційні атаки ворога у соцмережах лише підсилюють негатив.

Наслідки кібербулінгу

Кібербулінг ніколи не минає безслідно. Для дитини це може стати травмою на все життя. Постійне приниження в мережі формує почуття безпорадності, знижує самооцінку, змушує її уникати спілкування чи навіть школи. Такі діти часто замикаються у собі, у них з’являються депресивні стани, порушення сну, панічні атаки. Найстрашніше, що інколи цькування штовхає дітей до суїцидальних думок. Для тих, хто й так переживає втрати та травму війни, ці наслідки є подвійно небезпечними.

Більш детальна інформація за посиланням https://naurok.com.ua/post/kiberbuling-sered-ditey-v-umovah-voennogo-stanu-vikliki-ta-shlyahi-podolannya

Медіаграмотність і Canva: як навчати учнів розпізнавати фейки

 

Аналіз фейків за допомогою візуальних інструментів

Розпізнати фейкову інформацію складніше, ніж здається. Особливо коли вона супроводжується яскравим дизайном, сенсаційними заголовками,  відомими логотипами та начебто «експертними» коментарями. Саме тому потрібно вчити учнів  аналізувати не лише зміст, а й форму подання інформації – тобто критично оцінювати візуальні повідомлення.

Canva як доступний онлайн-інструмент для створення графічного контенту стає надзвичайно корисним у цій роботі. Він дає змогу не тільки створювати навчальні матеріали, а й дати учням практичний досвід у створенні та деконструкції фейків, що розвиває критичне мислення та візуальну уважність. Ось декілька вправ щодо застосування Canva під час освітнього процесу:

Інфографіка «Ознаки фейкової новини»

Запропонуйте учням створити або проаналізувати постер, який демонструє візуальні та текстові сигнали, за якими можна запідозрити фейк. Canva дозволяє зробити це яскраво, наочно й креативно. Наприклад, у такій інфографіці можуть бути вказані:

• Великі літери або клікбейтні заголовки: «ШОК!», «НЕЙМОВІРНО!» – типовий прийом маніпуляції.
• Емоційно забарвлена лексика: страх, обурення, тривога – усе це посилює вплив на читача.
• Відсутність джерел: новина без посилання на автора, без вказання часу або місця події.
• Підозрілі URL-адреси: помилки у назві сайту, надто довгі або дивні доменні імена.
• Редаговані фото чи скріни: візуальні елементи, які не відповідають тексту або виглядають неприродно.

Більш детальна інформація за посиланням

Штучний інтелект GPT-4 пройшов тест Тюрінга: його прийняли за людину

 Мовна модель GPT-4 пройшла тест Тюрінга, про що сказано в статті, опублікованій у вигляді препринта на Arxiv.org. Суть тесту проста: учасники тестування за допомогою ПК спілкуються зі співрозмовником, заздалегідь не знаючи, чи є цей співрозмовник людиною або машиною.(більш детальна інформація за посиланням)

Штучний інтелект в освіті: три аспекти

 Штучний інтелект увірвався в життя освітян з відкриттям доступу до сервісу ChatGPT у листопаді 2022 року. Але за цей час було стільки дискусій, статей, дописів, круглих столів, семінарів та майстерок про ШІ, що здається, він з нами вже давно.

Але насправді не здається. Бо технології штучного інтелекту, зокрема й ті, що лежать в основі славнозвісного ChatGPT, існують уже не один десяток років. Рекомендаційні алгоритми YouTube чи інтернет-магазинів, розпізнавання відбитків пальців, голосове введення тексту, прокладання маршрутів на картах – усе це приклади застосування певних технологій штучного інтелекту.

Наявність величезних обсягів даних, поєднана з відкритістю доступу, створила безпрецедентну хвилю інтересу до ChatGPT з боку звичайних користувачів інтернету. Для залучення першого мільйона користувачів на свій сайт, цьому сервісу знадобилось лише 5 днів.

Для порівняння – Facebook досяг таких показників за 10 місяців, а Netflix – за 3,5 роки. Навіть для динамічної сфери інформаційних технологій, ці показники вражають.

Можливості сервісу

Що ж такого неймовірного в можливостях цього сервісу, який так швидко став незамінним асистентом у багатьох задачах?

Ми знаємо, що можна отримати конспект уроку, план проведення заходу, список тестових питань, стислий виклад статті, створити ілюстрації, презентації за лічені секунди. Для цього не потрібно самостійно переглядати джерела, обирати важливе, укладати його в логічну послідовність – все це може зробити генеративний штучний інтелект, який працює на основі великої мовної моделі.

Водночас саме через особливості самої технології результат роботи такого сервісу часто є недостатньо якісним, неправдивим. Адже основою алгоритму такої моделі є прогнозування наступного слова, фрази, речення на основі попередніх.

Подібний механізм можна спостерігати у пошуковому рядку Google, коли ввівши початок фрази, наприклад, «Що таке…» ми отримуємо пропозиції автозаповнення цієї фрази. Кожен користувач отримає власні рекомендації, які базуються на статистиці попередніх пошуків, враховуючи мову, територіальне розміщення, час доби, тип пристрою та інші фактори.

За цим принципом працює й ChatGPT, пропонуючи текст, згенерований як найбільш імовірну відповідь на заданий запит. Що це може означати для освіти? Які у цьому ризики, небезпеки, виклики?

Першою реакцією деяких освітніх систем була заборона на використання цієї технології, але досить швидко стало зрозуміло, що це невдала стратегія. Потрібно, натомість, знайти баланс між потребами та інструментами їх забезпечення, інноваціями та традиціями, технологічними рішеннями та контекстом їх застосування.

Про штучний інтелект в освіті можна говорити у трьох аспектах: освіта про штучний інтелект, освіта зі штучним інтелектом, освіта для світу зі штучним інтелектом.

Освіта про штучний інтелект

Вона стосується передусім інформатичної освітньої галузі, де варто розглянути принципи роботи систем штучного інтелекту, створити (натренувати) власні моделі, дослідити вплив якості даних на роботу цих моделей, обговорити етичні наслідки, потенційні упередження, які можуть виникати при бездумному використанні результатів роботи систем штучного інтелекту.

Тут критичним є розуміння потенційних викривлень, які можуть створюватись недостатньо якісними даними та непрозорими механізмами прийняття рішень.

Освіта зі штучним інтелектом

Учителі та учні застосовують технології штучного інтелекту для підвищення ефективності освітнього процесу. Це може стосуватись як генеративного штучного інтелекту (генерування текстів, зображень, тестових питань, анотацій, презентацій тощо), так і предиктивного (аналіз успішності учнів та пропонування оптимальних стратегій її покращення).

До технологічних рішень на базі штучного інтелекту, які можуть допомогти організувати освітній процес, відносяться різноманітні інструменти оцінювання, продукування персоналізованих коментарів та відгуків, а також, для прикладу, системи створення та узгодження розкладів.

Важливо не забувати про необхідність критичного оцінювання згенерованих продуктів ШІ, а також про принципи академічної доброчесності при користуванні ними.

Освіта для світу зі штучним інтелектом

Учнів потрібно готувати до світу, у якому працює штучний інтелект. Його не можна ігнорувати, сподіватись на зникнення чи заборону. Штучний інтелект виконуватиме частину завдань у багатьох професіях.

Одне з недавніх досліджень платформи LinkedIn показало, що для 84% користувачів цього сервісу технології генеративного штучного інтелекту вплинуть принаймні на чверть їхніх ключових навичок. Тобто людям потрібно зосереджуватись на тих аспектах своїх професій, які менше піддаються автоматизації. І, ймовірно, це означатиме все більше навчання, спеціалізації, уваги до деталей та особистісного залучення. Потрібно розвивати такі вміння, як гнучкість та адаптивність, вміння вчитися.

Таким чином бачимо, що штучний інтелект приносить в освіту не лише сотні інструментів, здатних згенерувати тексти, зображення, презентації чи інші інформаційні продукти, але й привертає нашу увагу до важливих наскрізних умінь, які виходять далеко за межі цифрової грамотності.

Ми згадали критичне мислення, запобігання упередженням, відповідальність авторів та творців технологій, а також їхніх користувачів, академічну доброчесність, вміння вчитися, гнучко адаптуватись до змін.

Формуючи власну стратегію роботи із штучним інтелектом, важливо тримати у фокусі уваги весь спектр цих проблемних питань. Штучний інтелект ставить не лише питання про те, який черговий інструмент використати чи як запобігти списуванню, але й про те, наскільки можливо замінити вчителя у процесі навчання, і що взагалі означає освіта в еру штучного інтелекту.