Чи варто вірити соцмережам? 6 правил захисту від інформаційних маніпуляцій

Чи замислювалися ви про важливість інформаційної безпеки? Вмієте розпізнавати інформаційну маніпуляцію? Адже сьогодні від впливу ЗМІ та соціальних медіа не захищений ніхто! Саме для цього кожному з нас потрібно формувати нову навичку — медіаграмотність.

Весь світ залучений в єдину інформаційну систему, і працює вона в режимі реального часу. Тож не дивно, що медіаграмотність як культура правильного споживання інформації, за даними Institute for the Future, увійшла до переліку навичок майбутнього, що необхідні для ефективної взаємодії з людьми. Про найважливіші принципи сприйняття медіаповідомлень розповідає Надія Чорна-Бохняк, експертка з комунікацій у некомерційних організаціях та викладачка комунікацій у Школі журналістики УКУ.

Хто створює нашу картину світу?

Дехто вважає, що медіаграмотність — це про захист дітей від небажаних меседжів чи зловживань довірою в інтернеті. Варто зрозуміти: мова йде про кожного, без винятку. І не лише про телебачення та інтернет. Якщо ви вимкнете телевізор чи комп’ютер, ви все одно залишитесь в медіапросторі. Медіа та інформація більше не є тим, що впливає на нашу культуру, — це і є культура.

Медіа довгий час були добре перевіреним джерелом інформації. Зараз це в минулому, але старе відношення ще залишилося: наше сприйняття навколишньої реальності залежить від того, як його подають ЗМІ.

У великому потоці подій, які накопичуються день у день, людині складно виробити власне розуміння того, що їй показують. Виникає не система, а мозаїка подій.

Медіаграмотність — це навички та звички, які допоможуть вам критично сприймати повідомлення різних медіа: традиційних, соціальних мереж, зовнішньої реклами, партизанського маркетингу.

Медіаграмотність допоможе уникнути неточних новин і отримати достовірну інформацію про поточні події. І базується ця навичка на вашій персональній відповідальності як споживача.

Чи варто вірити соцмережам?

Сьогодні соціальні медіа, такі як Facebook, Twitter, Telegram, взяли на себе функцію поширення новин. Але вони не завжди є надійним джерелом інформації. Вам здається, що ви отримали ретельно відібрані знання з певної теми, поки гортали стрічку відомих вам людей, але це не так. Соціальні медіа транслюють велику кількість маніпулятивних і фіктивних новин.

Боти і тролі

У соціальних медіа розігруються, зокрема, бізнесові і політичні стратегії. Вони залишаються непомітними для нас, але в той же час агресивно втручаються в наш інформаційний простір. І ми піддаємося їм, навіть не усвідомлюючи цього. Тут варто згадати про ботів і тролів. Це інструменти спотворення реальності. Вони вносять деструктив в публічні дискусії, викликають негативні емоції в аудиторії і порушують онлайн-етику. Боти — це програми, а тролі — реальні люди, які отримують за свою роботу гроші. Їх основне завдання — засмітити інфопростір, щоб реальні думки загубилися серед коментарів. Таким чином відволікається увага від суті питання і створюються помилкові враження про точку зору людей.

Хто платить за лайки?

Маніпуляцією є і додаткові смисли, які закладають в повідомлення маркетологи і піарники. Потрібно пам’ятати про те, що соціальні медіа, такі як Facebook, Twitter, Instagram, — це в першу чергу платформи, головна мета яких — заробити гроші.

Користувачі нічого не платять при реєстрації, але головною цінністю є ваші персональні дані: вік, стать, місце проживання, освіта, інтереси тощо.

За допомогою системи http cookie спеціальна програма відмічає, що ви робите в браузері свого комп’ютера. Так Facebook знає про вас все: які публікації вам подобаються, які сторінки ви переглядаєте, що плануєте купити найближчим часом, яка інформація найбільш затребувана для вас тощо. Доступ до цієї інформації допомагає точно націлювати рекламу на певні групи користувачів.

Власник сторінки бренду, медіа або організації, особливо після останніх нововведень Цукерберга, змушений платити за публікацію, щоб збільшити коло людей, які її побачать. При цьому для користувача така реклама виглядає звичайним повідомленням в стрічці новин. При гарному налаштуванні таргетингу вона, швидше за все, зацікавить вас і змусить лайкнути себе або клікнути.

Реклама в соціальних мережах порівняно дешева, але ефективна. Пам’ятайте, що у вашу стрічку новин потрапляє лише невелика частина всього можливого контенту, тож боротьба за увагу користувачів є головною рушійною силою покупки реклами і створення рекламних повідомлень. 

Основні принципи медіаграмотності

Канадський вчений Джон Пандженте виділив такі ключові поняття медіаграмотності.

• Медіа формують наше почуття реальності. Ставлення до об’єктів реального світу формується на основі медіаповідомлень, які сконструювали фахівці, що переслідують певні цілі.• Створення медіапродукту — це бізнес. За кожним бізнесом стоять конкретні люди зі своїми інтересами. Вони визначають зміст того, що ми дивимося, читаємо, слухаємо.• Будь-яке медіаповідомлення транслює певні цінності прямо або неявно.• Медіа впливають на політичну й економічну ситуацію, провокуючи соціальні зміни.
• Медіа змушують нас замислюватися про події, що відбуваються в інших країнах.

Всі новини — не об’єктивні

Все, що ми читаємо, чуємо і дивимося онлайн, — це медіаманіпуляція. Цьому є пояснення.

Підбір інформації. Медіа диктують нам, про що думати, навіть якщо ми не планували думати про те, що прочитали. У світі щодня відбуваються мільйони подій, і дізнатися про все просто неможливо. З мільйона виокремлються, умовно кажучи, десять. При переході від мільйона до десяти ми обов’язково втратимо багато. Цей залишок і стає нашою інформаційної картиною дня. Про інші події ми навіть не будемо здогадуватися.

Погляд на подію. При висвітленні події, що може викликати різне ставлення, буде зроблено акцент на її позитивних чи негативних аспектах. І ті, й інші можуть бути правдою, але саме їх підбір буде впливати на сприйняття події в цілому.

Спрощення інформації. Зі 100% характеристик події в новини може потрапити лише мала частина. Ніхто не застрахований від перебільшення, спотворення, фальсифікації чи спрощення інформації.

Правила медіабезпеки

Ви миєте руки перед вечерею, готуєте на чистій воді і чітко знаєте, скільки ложок цукру дозволяєте собі з’їсти за день? Тоді гарна ідея виробити правила і для вживання інформації.

1. Формуйте свою стрічку новин в соціальних мережах безпристрасно

 У сучасному суспільстві контент має змогу створювати кожен. Але якщо вам не подобається інформаційний продукт, ви маєте право адекватно зреагувати і відмовитися від нього. Не варто додавати друзів з жалості, демонструючи мережевий альтруїзм. Не додавайте людей тільки тому, що у них милі фотографії. Потрібен тверезий розрахунок і свідомий вибір. 

2. Видаліть недостовірні джерела

Якщо людина публікує дурниці, це достатній аргумент, щоб видалити її зі свого кола друзів.

3. Не відволікайтесь на те, що для вас не важливо 

Вам не обов’язково стежити за модними трендами, розуміти політику, бути в курсі всіх коливань валютного ринку і знати імена голлівудських акторів. Ви маєте право чогось не знати, не цікавитися чимось, не стежити за цим.

4. Слідкуйте за якістю 

Інформаційне середовище складається з «простих і складних вуглеводів». «Прості вуглеводи» засвоюються на льоту, дарують моментальну насолоду і шкодять здоров’ю. Після такої їжі апетит подвоюється — ви починаєте потребувати більшої дози до тих пір, поки не відчуєте себе погано.

«Повільні вуглеводи» складні для засвоєння. Але саме вони можуть дати відчуття наповненості, змісту і мають складати основу «інформаційного меню». Це, наприклад, якісна аналітика, пізнавальна інформація, освітні проекти.

5. Живіть своїм життям 

Багато медіа дублюють інформацію з інших медіа, які в свою чергу отримали інформацію з третіх джерел, а ви це все поглинаєте. Закрийте стрічку і живіть повноцінним життям.

6. Виділяйте час, щоб подумати

Відволікайтеся від нескінченного потоку інформації та її аналізу. Побудьте в тиші, подивіться, послухайте. Не бійтеся чогось не розуміти або проґавити час, не споживаючи нові дані. Профільтруйте свої думки, давши їм ковток інформаційного детоксу.