Об’єктивність і суб’єктивність
Насамперед важливо пояснити, що інформація
може бути об’єктивною і суб’єктивною. Перша стосується об’єкта, друга —
суб’єкта. Наприклад, «іде дощ» — це об’єктивна інформація. Ми можемо перевірити
це, відчути дощ на собі, намокнути під ним. Коли ми починаємо міркувати на тему
дощу — це вже суб’єктивна інформація: «Дуже погано, що йде дощ, — я як раз
помив машину» або «Добре, що йде дощ, — з’являться гриби». Це наше особисте
ставлення, що ґрунтується на суб’єктивних поглядах і життєвому досвіді.
Із цієї точки зору всі ЗМІ (незалежно від
країни, власників, популярності тощо) — суб’єктивні. Усе починається із
суб’єктивності конкретного журналіста, продовжується редактором і закінчується
власником видання.
Ми живемо в постіндустріальному світі,
багато явищ якого визначаються інформацією. Якщо ми масово говоримо щось
негативне про біткоїни, то їх курс відносно долара падає, якщо щось позитивне —
росте. Це стосується будь-якого товару. Усе визначається сумою думок людей. У
постіндустріальному світі те, що людина сказала, зазвичай, важливіше за те, що
вона зробила. Принаймні в контексті ЗМІ.
Критичне мислення
Як перевірити: чи стосується інформація
об’єктивних даних, чи це просто слова? Важливо мати критичне мислення і
перевіряти інформацію.
Скільки разів не скажи слово «халва» — у
роті солодше не стане. Критичне мислення як раз змушує людину скуштувати халву,
щоб зрозуміти — існує вона взагалі, чи ні.
На жаль, більшість людей сліпо довіряють
ЗМІ і не хочуть перевіряти інформацію. В основному, тому, що їм так комфортно.
Наявність критичного мислення передбачає, у тому числі, вихід із зони комфорту.
Наприклад, багато людей бездумно діляться
в Facebook постами про розіграш квартири в Києві, хоча це відвертий фейк. Ще
один типовий приклад — обіцянки політиків. Мені здається, люди поки не хочуть
розвивати в собі критичне мислення. А представники будь-якої влади ніколи не
зацікавлені в тому, щоб громадяни країни володіли ним на максимальному рівні.
Адже більшість політичних програм у світі — популістські, а популізм
розбивається об критичне мислення.
Уявіть, ви приходите на ринок, і вам у
пакет кладуть 10 нормальних помідорів і один гнилий — це ж ви винні, що вам
його туди поклали. Потрібно було перевіряти. Шахрайство живе на довірі людини.
Поки її можна обманювати, поки вона не вмикає захисні механізми критичного
мислення, не починає вивчати продукт, який купує, — її будуть обманювати. Це як
вуличні наперстки. У цій грі неможливо перемогти, але вона розрахована на людей,
які готові себе обманювати і не ставитимуть навідних запитань про те, як
взагалі гра працює, і чому я не виграю.
Як визначити правда це, чи фейк
Якщо ми бачимо пост про розіграш квартири
в Києві, то для початку потрібно написати повідомлення на сторінку, де він
опублікований. Отримати фотографії квартири, за допомогою сервісів, які є у
відкритому доступі (наприклад, Google Image Search), перевірити, звідки взяті
ці фотографії. Почати особисту взаємодію зі сторінкою: ставити навідні
запитання, наприклад, чому вони розігрують квартиру. Рано чи пізно людина
прийде до розуміння, що ніякої квартири не існує і її обманюють. Швидше за все,
їй або не відповідатимуть, або відправлять фейкові фотографії іншої квартири.
Якщо це новинні фейки — завжди потрібно
перевіряти джерела інформації. Дуже часто інформацію публікують
сайти-одноденки, про які нічого не відомо. Завжди необхідно розуміти, звідки
походить інформація, і спершу скептично ставитися до того, що тобі кажуть.
Немає коментарів:
Дописати коментар